19.5 % податок на банківські картки: міф чи реальність?

Про «тупий» канал «Адвокат Права»

…а також журналістів, які не перевіряють інформацію та вірять всім, навіть абсурдним даним зі сторінок держорганів, та той самий податок на доходи на банківських картках.

Друзі, наш пост про податок на доходи на банківські картки просто розірвав мережу вщент. Більше 200 ресурсів писало про це. При цьому світ побачив десятки трактувань нашого тексту: від фантастичних до більш-менш автентичних.

Навіть сама Державна податкова служба України (бо деякі журналісти до сих пір пишуть «фіскальна») прокоментувала цей пост. Але, як завжди, не професійно і не вказавши на першоджерело. З цього офіційного коментаря і хочемо почати. Поговоримо?

Почнемо з першої тези: «Податкова НЕ буде оподатковувати кошти, які надходять на приватні картки».

Відкриваємо розділ IV Податкового кодексу України «Податок на доходи фізичних осіб». І починаємо аналізувати.

З платником податку – все зрозуміло. Не зупиняємося.

Нас більше цікавить об’єкт оподаткування.

Відповідно до статті 163 об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до статті 164 базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід — будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Ця ж стаття містить перелік видів доходу і найулюбленіших пункт всіх правників – «інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу».

Стаття 165 ПКУ. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Аналізуємо. Так ось, ви знайшли підпункт, який дає можливість не включити доходи, отримані на карту, в оподаткований дохід? Такого пункту там не має, однак, пані та панове журналісти, вам неодмінно рекомендуємо передивитися!

Друге. «Банки НЕ передають інформацію про надходження про ваші приватні картки».

Ви ж пам’ятаєте, що в Україні більше не існує банківської таємниці?

Національний банк України спростив порядок розкриття банківської таємниці для окремих державних органів. Відповідні зміни передбачає Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і покарання за набуття таких активів».

Як відомо, цей закон Верховна Рада ухвалила у жовтні минулого року. Документ вніс зміни і до Закону України «Про банки і банківську діяльність», які передбачають спрощення порядку розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю. Це пункти 3-1 та 3-2 статті 62 Закону. І його треба уважно читати, там написано крім юридичних осіб та ФОП – суб’єкта підприємницької діяльності, ще і фізичних осіб!

Органи, які можуть без згоди суду отримати інформацію про банківську таємницю: Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, Національна поліція, Національне антикорупційне бюро України, Антимонопольний комітет України, Офіс генерального прокурора України.

Тепер вищеперераховані держоргани можуть отримати за письмовим запитом без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб.

Так, нібито все круто, «чистенько». В переліку ж не має податкової, то чого кіпіш розводити? «Без рішення суду нічого неможна, все, відписуюсь від вас».

А тепер «поганий» лайфхак від адвоката!

Як обійти норму нормативно-правового акту? Просто зараз на цьому прикладі розповімо як законно робиться те, що всі називають «беззаконням».

Отже, аналізуємо всю інформацію, що виклали вище і підбиваємо підсумок.

Будь-яка службова особа органів досудового розслідування, що на цей час мають право за запитом дізнатися всю необхідну банківську інформацію під грифом «банківська таємниця» (банально – кожен слідчий, прокурор) без рішення суду, вносять до ЄРДР відомості про вчинення злочину, передбаченого статтею 212 КК України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)». І вже у рамках кримінального провадження за письмовим запитом у банків береться інформація про рух коштів на банківських картках. Село, район у місті, ціле місто, область чи навіть по всій країні – будь-якої кількості осіб.

Так, тикніть пальцем, що стаття передбачає «спеціальний суб’єкт». Відповідаємо одразу, що одним із суб’єктів цього злочину є «будь-яка інша особа, яка зобов’язана сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі». А хто в Україні сплачує податки?

Відкриваємо Закон всіх законів в України – Конституцію України.

Так, до речі, в Конституції не тільки права громадян записані, щоб ви знали, а ще й обов’язки. Одним із конституційних обов’язків громадян України є обов’язок кожного сплачувати податки й збори в порядку і розмірах, встановлених Законом, а також щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому Законом (ст. 67 Конституції України).

Далі, за механізмом, вони (слідчий, прокурор) закривають кримінальне провадження через відсутність складу злочину, оскільки за 212-ю мінімально необхідних «значний розмір» ненадходжень до бюджету (це більше 3000 нмдг, тобто, на сьогодні більше 3 млн. 153 тис., а українці – бідний народ). І залишаються в них «на руцях» всі отримані матеріали.. за якими податкова міліція Державної фіскальної служби України вирішує питання про притягнення до інших видів юридичної відповідальності.

Ось і все. До побачення, телебачення.. преса і всі ті, хто просто копіює неперевірену, не досліджену «юридичну» інформацію. Тож, і хто з нас «зраду» поширює?

P.S.: І на останок, розкажіть, будь ласка, де у чинному законодавстві України є поняття «ПРИВАТНІ КАРТКИ»?