Фінансовий моніторинг – це сукупність заходів, які вживаються суб’єктами фінмоніторингу у сфері запобігання і протидії відмиванню грошей, включаючи здійснення державного фінмоніторингу і первинного фінмоніторингу.

❓ Які основні зміни передбачені?

1️⃣ Суб’єктів первинного фін моніторингу стало більше. Віднесено до спеціально визначених суб’єктів первинного фінмоніторингу, зокрема, бухгалтерів та суб’єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин).

2️⃣ Збільшення порогової суми фінансової операції, що підлягає фінмоніторингу – з 150 тис грн. до 400 тис грн. Отже, суб’єкти первинного моніторингу (банки, страховики, кредитні спілки, біржі, платіжні організації та інші фінустанови) при досягненні відповідного грошового порогу операцій повинні обов’язково звітувати до Держфінмоніторингу.

3️⃣ Єдиний виняток за сумою операцій – для підприємств, які працюють у сфері лотерей та азартних ігор, – 30 тис. грн. ☝?

4️⃣ При цьому, істотно зменшено кількість ознак, за наявності яких операції підлягають моніторингу (з 17 до 4):
? фінансові операції (внесення, переказ, отримання) з готівковими коштами;
? переказ коштів за кордон;
? фінансові операції, якщо одна зі сторін зареєстрована або має фінансовий рахунок у державі, що не виконує рекомендацій у сфері боротьби з відмиванням коштів;
? фінансові операції політиків і пов’язаних із ними осіб.

5️⃣ Підозрілі фінансові операції підлягають моніторингу незалежно від суми.

6️⃣ В основу системи фінмоніторингу покладено ризик-орієнтований підхід. Цей підхід має на увазі:
? визначення (виявлення);
? оцінку (переоцінку);
? розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або розповсюдження зброї масового знищення;
? вживання відповідних заходів з управління ризиками у спосіб і в обсязі, які забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.

7️⃣ Відтепер кожен суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен ідентифікувати ризики, притаманні його бізнесу, та запровадити відповідну систему управління такими ризиками. Зокрема, СПФМ повинен буде здійснювати належну перевірку клієнтів та формувати їх ризик-профіль. СПФМ також зобов’язаний здійснювати переоцінку своїх ризиків та ризиків клієнтів на підставі здійснюваних ними транзакцій та актуалізувати їх ризик-профіль.

8️⃣ Законом запроваджується обов’язок суб’єктів первинного фінмотніторингу забезпечувати повний доступ до документів та інформації, якою вони володіють про своїх клієнтів, суб’єктам Держфінмоніторингу та правоохоронним органам. При тому, що для цього не потрібні жодні судові рішення, — достатньо рішення такого державного органу. Єдиний виняток передбачений для банків. Спроби внести винятки для адвокатів і нотаріусів не увінчалися успіхом.

9️⃣ Сфера дії нового закону:
? на громадян України;
? іноземців і осіб без громадянства;
? фізичних осіб – підприємців;
? юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, що забезпечують проведення фінансових операцій на території України і за її межами відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
? органи місцевого самоврядування;
? правоохоронні та розвідувальні органи;
? інші державні органи України.

1️⃣0️⃣ Фінансові операції або спроба їх проведення – незалежно від суми, на яку вони проводяться, – уважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу підозрює або має достатні підстави підозрювати, що ці операції (спроба) є результатом злочинної діяльності або стосуються фінансування тероризму чи розповсюдження зброї масового знищення. Однак критерії підозрілих операцій прямо не встановлено. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб’єкт ПФМ зважає на типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом і оприлюднені ним на своєму сайті, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу.

1️⃣1️⃣ Законом запроваджено поняття «належна перевірка», що включає:
? ідентифікацію та верифікацію клієнта;
? установлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;
? установлення мети й характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;
? проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин і фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями);
? забезпечення актуальності отриманих і наявних документів, даних та інформації про клієнта.

1️⃣2️⃣ Усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн. мають супроводжуватися щонайменше:
? стосовно платника – номером рахунка / електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу) / наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та
? стосовно отримувача – номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача / наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка / електронного гаманця – унікальним обліковим номером фінансової операції.

У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн., або здійснення переказів за межі України такі перекази мають супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:
? якщо фізична особа – прізвище, ім’я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції;
? якщо юридична особа – повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції.

Ці вимоги не поширюються на випадки здійснення операцій зняття коштів з власного рахунка; переказу коштів з метою сплати податків, зборів, платежів, зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, штрафних санкцій та пені за порушення законодавства до державного і місцевих бюджетів, Пенсійного фонду, на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування або переказу коштів за житлово-комунальні послуги тощо.

У 2019-му році обсяг приватних переказів в Україну становив більше 12 млрд дол., що на 8% більше показника за попередній, 2018 рік. З них через системи переказу коштів надійшло в Україну майже 2,3 млрд. доларів, тобто приблизно п’ята частина усіх приватних переказів в Україну.

В Україну під час карантину повернулося близько 2 мільйонів заробітчан. І тепер цікаво який взагалі буде курс долару без цих грошей?

Хоча є і інша сторона медалі.

Досить масове повернення українців з-за кордону через запровадження обмежень практично всіма країнами і закриття кордонів, в тому числі Україною, є проблемою, але, з іншої точки зору, якщо говорити про глобальний вплив на українську економіку, є свої плюси.

1️⃣ Заробітчани повернулися витрачають в Україні зароблені за кордоном кошті, тобто це додаткові грошові вливання в українську економіку, причому валютні. І таким чином це повинно сприяти покращенню валютного балансу в країні.

2️⃣ Заробітчани так чи інакше через деякий час будуть намагатися знайти якусь роботу в міру можливостей за межами тих обмежень, які є зараз, а це, звичайно, трохи покращить ситуацію для роботодавців, які зараз відчувають серйозний дефіцит робочої сили якраз через масовий відтік трудової міграції з України.

❓ Тож якому дияволу продати душу, щоб отримати 600 у.о.?

Премєр-міністр України Денис Шмигаль наголошує, що заробітчан планують залишити в Україні, створивши нові робочі місця та кредитуючи малий і середній бізнес під дуже вигідні умови — з мінімальною відсотковою ставкою на тривалий термін і з можливим відтермінуванням виплати кредиту.

За розрахунками і очікуваннями Кабміну, якщо різниця між заробітною платою в Європі та Україні, становить 300-400 євро, то люди не ухвалюють рішення їхати на заробітки.

«Якщо людина там отримувала 1000 умовних одиниць, а тут може заробляти 600 умовних одиниць в еквіваленті, то вона ухвалить рішення не їхати на заробітки, а залишиться тут. Те, що витрачається на проживання, власне утримання там і так далі. Тому їм краще отримувати 600 умовних одиниць вдома, ніж 1000 умовних одиниць десь на заробітках».

Ми продовжуємо аналізувати останні зміни до Постанови КМУ №211. І сьогодні поговоримо про обсервацію та як її можна уникнути.

Пункт 5 частини 1 Постанови КМУ №291 від 22 квітня 2020 року (оприлюднено на сайті КМУ, однак, нагадуємо, це ще не офіційне оприлюднення!) передбачає наступне доповнення:

У постанові Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» доповнити пункт 5 після абзацу шостого новим абзацом такого змісту:

«особи, що дали згоду на самоізоляцію з використанням електронного сервісу “Дій вдома” Єдиного державного веб-порталу електронних послуг до перетину державного кордону або перетину контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, не підлягають обсервації (ізоляції) у випадках, передбачених абзацами п’ятим та шостим цього пункту».

❓ Про що це взагалі?

Частина 5 Постанови КМУ №211 в останній редакції визначає перелік осіб, що підлягають обов’язковій госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів), які визначаються обласними, Київською міською державними адміністраціями:

? особи, які заявили про добровільну госпіталізацію до обсерватора (ізолятора) у зв’язку з неможливістю дотримання вимог самоізоляції;
? особи, які двічі порушили умови самоізоляції (крім осіб, визначених абзацом четвертим пункту 4 цієї постанови);
? особи, які мали контакт із хворими або мають ознаки інфікування COVID-19 та відмовляються від медичного обстеження, за направленням лікуючого лікаря;
? особи, які здійснюють перетин державного кордону (з певними виключеннями);
? особи, які в’їжджають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя через контрольні пункти в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї (з виключеннями).

Отже, відтепер, особи, які здійснюють перетин державного кордону, а також особи, які в’їжджають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя через контрольні пункти в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї НЕ підлягають обов’язковій обсервації ЗА УМОВИ, якщо така особа до перетину українського кордону погодилася на самоізоляцію, використовуючи додаток «Дій удома».

Кабмін визначив, як будуть контролювати самоізоляцію хворих COVID-19 і контактуючих осіб за допомогою програми «Дій вдома».

❓ Як це буде?

1️⃣ Людина обирає контроль за самоізоляцією уповноваженими органами або через додаток на смартфоні з моменту авторизації в ньому.

2️⃣ При авторизації встановлюється фотографія і вводяться персональні дані.

3️⃣ Протягом дня людина отримує push-повідомлення, після яких протягом 15 хвилин зобов’язаний зробити selfie і включити геолокацію.

4️⃣ Якщо фото і геолокація не відповідають місцю самоізоляції, немає зв’язку — поліція отримує повідомлення про порушення. Копи виїжджають на місце і перевіряють, чи дотримується особа самоізоляції.

24 квітня 2020 року Верховна Рада України вирішила вкотре змінити КУпАП. Цього разу курс на відмову від штрафних балів, запроваджених одним із Законів у 2015 році.

‼️ Тобто від дня наступного за днем, коли буде опубліковано новий Закон, за кожне правопорушення власник, або зареєстрований «належний користувач» змушений буде платити штраф грошима.

Що собою являли ті штрафні бали?

Штрафні бали є стягненням, що накладається на громадян за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, установлені цим Кодексом. Кожному громадянину, який має право керування транспортним засобом, щороку з початку року (з дня отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року нараховується 150 балів.

У разі фіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі від загальної кількості балів громадянина, який вчинив правопорушення, вираховується кількість штрафних балів, передбачених відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. А коли бали закінчуються, особу штрафують.

Не за кожне порушення правил дорожнього руху можна було «заплатити» штрафними балами (по 50 за кожне), а лише за:
? перевищення швидкості (більш, ніж на 20 км на годину, але менш, ніж на 50 км на годину);
? проїзд на заборонений сигнал (світлофора або регулювальника);
? порушення вимог дорожніх знаків та розмітки;
? порушення правил перевезення вантажів і буксирування;
? порушення правил зупинки, стоянки або паркування;
? порушення правил проїзду пішохідних переходів, перехресть і зупинок;
? проїзд по тротуару або пішохідній доріжці;
? порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду;
? порушення правил дистанції;
? порушення правил руху на автомагістралі;
? порушення правил використання освітлювальних приладів.

Однак, тепер і цього не буде.

Депутат від «Слуги народу» Владлен Неклюдов зазначає, що застосування більш суворого виду відповідальності у різних країнах світу відбувається після набрання водієм певної кількості штрафних балів, а не зняття, як передбачено законодавством України.

«Досвід розвинутих країн свідчить про інші підходи до застосування штрафних балів, які розглядаються як додатковий стимул для усвідомлення порушником серйозності наслідків у разі систематичного недотримання правил дорожнього руху, у тому числі й шляхом позбавлення права керування транспортним засобом. Ситуація, за якої особа не несе відповідальності за неодноразові порушення законодавства у сфері безпеки дорожнього руху не лише не сприяє дотриманню учасниками дорожнього руху встановлених правил, а навпаки, створює почуття безкарності та спонукає до наступних порушень.», – йдеться в пояснювальній записці.

Рєбята.. 28 квітня – не наш день! Звикли до своїх сучасних технологій та ноу-хау при оплаті за послуги? Забудьте!

Починаючи з 28 квітня 2020 року не можна буде без ідентифікації провести будь-який електронний платіж — віддалено оплатити комунальні та комунікаційні послуги, отримати або відправити переказ грошей, скористатися безготівковими коштами і так далі.

Так український парламент вирішив боротися з відмиванням доходів! 6 грудня 2019 року Верховна Рада прийняла в новій редакції Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відомий як Закон про фінмоніторинг. Чи буде він заважати відмивати доходи несвідомим громадянам, покаже час, а ось цілком свідомим українцям (яких більшість!) ця правова ініціатива 100% життя ускладнює.

Для того, щоб отримати звичну фінансову послугу на зразок переказу від близьких або оплати сервісу online, людям потрібно буде пройти процедуру повної ідентифікації: пред’явити паспорт і код працівнику фінансової організації, яка надає послугу.

Новий закон знищує старі правила, але не надає альтернативних, зрозумілих ринку і прийнятних для реалізації правил роботи, а можливість зробити її дистанційно бачить виключно через BankID , але до цього способу підключено лише 14 банків. В Україні не введені правила дистанційної ідентифікації, як це сталося в Європі, немає виразних нових правил емісії електронних грошей та передплачених карт.

Закон, який вступить в силу 28 квітня, зобов’язує Нацбанк протягом трьох місяців привести нормативно-правову базу у відповідність до закону. Однак всі суб’єкти фінансового моніторингу — ті ж банки або платіжні системи, — зобов’язані переробити свою внутрішню систему моніторингу вже 28 квітня. Що фактично неможливо, адже правові норми, введені законом, вимагають роз’яснень у вигляді нормативно-правових актів Нацбанку.

Отже, після 28 квітня всі учасники фінансового ринку будуть змушені або працювати з порушеннями, або припиняти свою діяльність до появи чітких правил роботи. Розмите формулювання щодо порушень, як показує практика роботи НБУ, дозволяє штрафувати за практично будь-яке порушення. У разі накладення штрафу на банк оплачувати його будуть фактично грошима вкладників.

І ось тут всі «Стратегії розвитку», «Держава у смартфоні» зруйнувалися, як картковий будиночок.

Ще одна цікава ситуація.

Ми всі повинні сидіти на самоізоляції. Особам у віці 60+ взагалі «заборонено» виходити з дому. Ми місяцями навчали наших батьків, бабусь та дідусів користуватися Інтернетом, сплачувати комунальні послуги..

А під час карантину Нова Пошта, інші поштові мережі та сотні тисяч інтернет-магазинів «роблять касу», оскільки свідомі українці все ж піклуються про своє здоров’я, про здоров’я оточуючих, й замовляють всі необхідні товари через Інтернет, й оплачують їх через Інтернет.. коротше, не виходять з дому!

Бо ми (ВРУ) спочатку пишемо, а потім думаємо.

Чоловік вийшов із запаркованого автомобіля та попрямував до квіткового маркету. Підійшовши, спробував відчинити двері, та вони були зачинені. На склі дверей наявне оголошення: «Працюємо в онлайн-режимі», а також номер мобільного телефону.

Чоловік зі свого мобільного телефону набрав якусь особу та запитав:
— Тільки по мобільному телефону. Дзвонити?

Тоді набрав номер телефону, вказаний на оголошенні на склі дверей магазину. Запитав, чи працюють, уточнив, чи видають потім квіти, скільки коштують тюльпани. Дізнавшись ціну та умови видачі «через віконечко», сказав, що має уточнити в знайомого, чи йому теж підходить ціна, тому він перетелефонує. Після завершення цієї розмови, знову зі свого телефону, набрав якусь особу та запитав:

— Дає через віконечко, 10 гривень штука, 20 гривень упаковка. Якщо дає мені через віконечко, то що сойдьот, чи нє?

Послухавши відповідь, продовжив:

— То купляти. Скільки? 5 штук? Добре тоді, давай.

Після цього підійшов до дверей, набрав номер телефону та попросив п’ять тюльпанів без упаковки, лише зі стрічкою.

В той же час підійшов ще один чоловік, представившись працівником муніципальної інспекції, та повідомив, що заборонено здійснювати господарську діяльність.

Муніципальники зацитували продавчині постанову уряду та склали протокол. Втім, суд дійшов іншого висновку:

«Відвідувачів не приймала, замовлення отримала по телефону, товар видала, не приймаючи відвідувача в магазині».
Коротше, «казнить нельзя, помиловать».

Тому 31 березня суддя Тернопільського міськрайонного суду відхилила протокол та закрила провадження. Продавець не є суб’єктом господарської діяльності, це по-перше. По-друге, купівля квітів та весь алгоритм дій щодо цієї купівлі повністю спланований та виконаний самими працівниками управління муніципальної інспекції. Тобто підбурювання до вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до сформованої позиції Європейського суду з прав людини, наявність державного інтересу не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті поліцейської провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду із самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів.

Автомобіль без розмитнення може перебувати на території України протягом 10 днів за умови особистої покупки машини і перетині на ній кордони, при покупці в українця, який купив ТС закордоном, в разі, якщо авто оформлено на юридичну особу зарубіжної країни і передано в користування як співробітнику підприємства.

В цих трьох випадках можна вільно пересуватися на транспорті з іноземною реєстрацією протягом 10 діб з моменту перетину кордону. Щоб продовжити цей період, потрібно кожні 5-10 днів перетинати кордон в різних місцях. Порушення правил ввезення транспорту обіцяє штраф в розмірі від 170 до 8500 грн. з можливою конфіскацією ТС.

У загальному, після завершення терміну, авто треба вивезти з України чи розмитнити.

❓ А як розмитнити?

Більшість держорганів не працює, чимало українців залишилися без роботи, а ще.. 14 днів «обов’язкової, примусової» самоізоляції як наслідок після повернення з-за кордону.

Ось тут нам допоможе Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні», до частини 2 статті 14-1 якого в середині березня Верховна Рада України внесла зміни, чим і визнала карантин – форс-мажорною обставиною.

Тобто, через карантин терміни тимчасового ввезення машин продовжено, у разі якщо попередньо встановлений митним органом термін зворотного вивезення ТЗ було визначено на період із 12 березня по 24 квітня 2020 року та ви не можете виконати зобов’язання про зворотне вивезення у зв’язку із установленим карантином на території України. Для цього достатньо звернутися до митних органів із заявою та пакетом документів. Заяву слід подавати до настання визначеної дати зворотного вивезення.

У заяві обов’язково зазначити наступні дані:
? прізвище, ім’я та по батькові;
? реєстраційний номер ТЗ, що був ввезений;
? дату тимчасового ввезення ТЗ;
? пункт пропуску (митний пост), через який ввезено ТЗ;
? підставу для продовження терміну тимчасового ввезення ТЗ;
? адресу електронної пошти (e-mail) для зв’язку (або поштову адресу);
? контактний номер телефону.

До заяви обов’язково додати наступні документи:
? скан-копію реєстраційних (технічних) документів на ТЗ;
? скан-копію паспортних документів на підставі яких здійснювались митні формальності щодо ввезеного ТЗ.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

«Антикризовий» кошторис країни.. за рахунок обмеження окладу керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад держпідприємств до 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року.

Тобто не більше 47 230 гривень.

❓ Вірите?

Для обмеження місячної винагороди і заробітної плати, перш за все, Кабміну доведеться переглянути контракти в частині оплати праці таких суб’єктів. Переглянути такі контракти відповідно до законодавства можна тільки за угодою сторін, тобто топ-посадовці мають погодитися на внесення письмових змін у їх контракти.

Граничний розмір місячної заробітної плати керівника державної компанії на рівні 1,25 мільйона гривень.

1,25 млн. грн. і 47,2 тис. грн.

❓ Чи погодяться? Та звісно, що ні!

Ні проектом закону, Ні Постановами Кабміну не врегульовано спеціального порядку одностороннього внесення змін в контракти із керівниками за ініціативою Уряду.

Перекладемо норми закону на реалії сьогодення.

За квітень місяць аванс уже мав би бути з дня на день нарахований, виходячи із чинного (не заниженого) посадового окладу керівників.

Відповідно до Кодексу законів про працю України, одностороння зміна розмірів зарплати допускається тільки у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці. При цьому, відповідно до статті 103 КЗпП України працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. До речі, майже жодне із державних підприємств не зазнало змін в організації виробництва і праці внаслідок пандемії.

Тобто, статтю 11 проекту закону є просто «не робочою». 

Чергове замилювання очей для українського народу..

3 квітня 2020 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №3301 про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення законодавства у сфері протидії незаконному заволодінню транспортним засобом. Такий собі симбіоз думок народних депутатів – членів фракцій «Слуга народу», «ЄС» та «Батьківщина».

Проектом передбачається внесення змін до статей 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом), 290 (знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу) КК України та статті 250 (проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді) Кримінального процесуального кодексу України.

Наразі чинна редакція частин 2 та 3 статті 289 КК України «Незаконне заволодіння транспортним засобом» враховує реально заподіяні збитки від злочину. Мовою цивільного законодавства України реальні збитки – це фактичні витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені для відновлення свого порушеного права. Аналогічне роз’яснення міститься й у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 №14, яким передбачено, що при вирішенні питання про те, чи були збитки реальними, необхідно виходити з положень пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, де зазначено, що такими збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, що вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Частинами другою і третьою статті 289 КК України та пунктом 3 примітки до цієї статті кримінальна відповідальність передбачена у разі незаконного заволодіння транспортним засобом, якщо воно завдало значної або великої матеріальної шкоди, тобто у разі заподіяння тих самих реальних збитків на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (105 100-262 750 грн.) або на суму понад 250 (262 750 грн.) таких мінімумів відповідно.

Нагадаємо, що неоподатковуваний мінімум доходів громадян, зазначений в диспозиції норм для настання адміністративної та кримінальної відповідальності, дорівнює 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року. У 2020 році – 1051 грн.

Народні депутати вважають, що такий підхід не відповідає ані суспільній небезпеці винного, ані загального підходу до кримінальної відповідальності за інші злочини, кваліфікуючою ознакою яких є вчинення злочину у певному розміру (наприклад корисливі злочини: крадіжка, грабіж, розбій тощо).

Хоча стаття 289 КК знаходиться в розділі «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту», а не у розділі «Злочини проти власності» і ці вже викликає ряд питань до проект.

Що пропонують нардепи?

Пункт 3 примітки до статті 289 викласти у наступній редакції: «У цій статті у значних розмірах визнається злочин, що вчинений на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у великих розмірах визнається злочин, що вчинений на суму понад двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Відповідно і до частини 2 та 3 статті 289 внести корективи. Нардепи пропонують замінити в відповідних нормах слова «завдали значної матеріальної шкоди» на «вчинені у значних розмірах» і «здійснені у великих розмірах», тим самим визначивши кваліфікуючою ознакою вартість автомобільного транспорту.

Простими словами, виникає така ситуація: якщо авто коштує менше 105100 грн., то в якості альтернативи можливе покарання у виді штрафу, обмеження волі, чи позбавлення волі. А якщо більше – тільки позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої (як додатковий вид покарання). До речі, при цьому санкції перших трьох частин статті 289 у запропонованій редакції не змінюються.

Цікавим є питання щодо частини 4 статті 289 КК України, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності судом особи, яка вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом із застосуванням насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства), але добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки.

Про які збитки йдеться у цій частині статті 289 КК України, якщо буде внесено зміни до частин 2 та 3, – не зрозуміло.

Якщо підсумувати, можна говорити про дискримінацію за ознакою вартості транспортного засобу, тобто за майновим станом потерпілого: якщо це якась Toyota – тільки до в’язниці, а за якесь «Жигулі» — можна просто й штраф накласти. А відповідно до статті 24 Конституції України не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Також, пропонується викласти статтю 290 КК України у новій редакції.

Що змінюється?

Пропонують карати за незаконне внесення змін, підробку, заміну або знищення ідентифікаційного номера транспортного засобу, яким незаконно заволоділи, його реалізацію, а також створення чи утримання місць, в яких здійснюється переховування, розукомплектування чи переобладнання таких транспортних засобів.

Тобто, перелік кримінально-караних діянь у цій статті розширили, також змінили санкцію у сторону посилення тяжкості злочину (з невеликої у середню). Виникає питання доцільності таких змін. Попередня редакція цієї статті передбачала покарання за знищення, підробку або заміну ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміну без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу. Тобто, це міг бути будь який автомобіль, а не лише той, яким незаконно заволоділи.

Формулювання «його реалізація» також має питання. Оскільки, це просто перенесення «завдали значної матеріальної шкоди» та «завдали великої матеріальної школи» з 289-ї у площину статті 290 КК. Реалізація – це продаж. Стаття 289 КК України передбачає, що під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. Тобто, реальні збитки наставали й за продаж. Тому такі зміни є безглузді, до них виникає чи мало питань, вони породжують нормативну плутанину.

Створення чи утримання місць, в яких здійснюється переховування, розукомплектування чи переобладнання таких (тобто такими, що незаконно заволоділи) транспортних засобів може бути самосійною статтею у КК України. Варіантів змін – може бути безліч, однак проект №3301 – один з найабсурдніших.

За даними Інтерполу, у світі викрадають автомобілі кожні 10-20 секунд, або близько 3 млн. машин на рік. Сукупно світовий ринок продажів викрадених авто щорічно досягає близько $15-20 млрд. В Україні знаходять лише третину вкрадених автівок. Тому доцільно було б прикласти зусиль для модернізації превентивних заходів, направлених на протидію незаконним заволодінням транспортними засобами, наприклад. Державна система відеоспостереження розвивається дуже повільно. Ситуація з викраденнями авто тільки погіршується, а основними причинами називають відсутність підземних паркінгів в новобудовах і високу вартість парковки, тому люди вимушені паркуватися де-небудь. Так, держава неодмінно повинна втрутитися в цей процес, однак скоріше не змінами у КК, а розбудовою розвиненої інфраструктури для своїх громадян.

Градація покарань за подібні злочини у світі – дуже різна.

Наприклад, в Польщі за угон дають від трьох місяців до п’яти років в’язниці. Крім того, є спеціальне поняття «кваліфікований угон»: якщо викрадачі використовували спеціальні сканери та інші технічні засоби, то викрадення «тягне» вже на 10 років. Зате якщо машина повернута власнику в первозданному вигляді, суд вправі взагалі відмовитися від санкцій.

У Німеччині поняття «угон» застосовується навіть до велосипедів, а викрадач несе покарання (до трьох років позбавлення волі або штраф) тільки за скаргою потерпілого. В Австрії не карають за угон транспортного засобу у родичів і товаришів по службі, а в решті випадків загрожує великий штраф або до двох років в’язниці.

У США викрадення карається тюремним ув’язненням терміном до одного року. Зате крадіжка карається набагато жорсткіше, причому покарання в значній мірі залежить від вартості машини.

В Узбекистані пішли по шляху Грузії, посиливши покарання за викрадення, раніше це було позбавлення від 3 до 5, тепер від 5 до 10, а за рецидив від 10 до 15, знову-таки бажаючих відразу стало в рази менше. Викрадач в цьому бізнесі – маленька ланка, він лише «розкриває» автомобіль і відганяє в відстійник, коли немає бажаючих це здійснювати – руйнується вся схема.

Найвдаліше і більш точне формулювання угону — в кримінальному кодексі Іспанії: якщо викрадач протягом 48 годин не повернув машину власникові, причому в первозданному вигляді, він автоматично перетворюється в злодія і отримує до трьох років в’язниці. А якщо машина повернута, йому загрожує лише штраф від трьох до восьми місячних окладів.

 

 

1️⃣ У квітні одноразову грошову допомогу у розмірі 1000 гривень отримають 10,6 мільйонів пенсіонерів:

? пенсіонерам, чия пенсія становить менше 5000 гривень, з урахуванням усіх надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ці гроші не враховуватимуть як дохід під час призначення субсидій;
? одержувачам соціальної допомоги – особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (крім тих, хто одночасно з цією допомогою отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника або соцдопомогу дитині померлого годувальника);
? одержувачам соціальної допомоги – особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
? одержувачам тимчасової соціальної допомоги – непрацюючим особам, що досягли загального пенсійного віку, але не мають права на пенсію.

2️⃣ Пенсіонери старше 80 років, які отримують пенсію меншу за 9 205 гривень, щомісячно отримуватимуть виплати до 500 гривень. Це так звана компенсаційна виплата.

3️⃣ Також пенсіонерам, старшим за 80 років зі стажем 20 років для жінок та 25 років для чоловіків уряд встановив найменшу пенсію на рівні 2600 гривень. У Мінсоцполітики заявили, що у квітні вказану компенсацію отримають 1,5 мільйонів українських пенсіонерів.

4️⃣ А пенсіонерам, старшим за 80 років зі стажем 30 років для жінок та 35 років для чоловіків, збільшать мінімальні пенсійні виплати до 2100 гривень. Всього 8,5 мільйонів пенсіонерів отримуватимуть більшу пенсію.

5️⃣ У травні пенсії будуть проіндексовані на 11%, тобто приблизно на 260 гривень. Фактично дещо більшу пенсію з травня отримуватимуть 6,9 мільйонів пенсіонерів.

6️⃣ Урядовці вирішили дещо збільшити субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Українці, які на карантині втратили роботу, зможуть скористатися субсидіями на оплату комунальних послуг у спрощеному порядку. Вірогідно, мається на увазі, першочергово та терміново.

7️⃣ Відповідно до постанови про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, розмір щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві збільшено на 11%.

8️⃣ Працівники малих і середніх підприємств отримають фінансову допомогу у зв’язку з частковим безробіттям внаслідок карантину. До того ж для них мають бути збережені робочі місця до кінця карантину, інакше кажучи, їх забороняється звільняти.

9️⃣ Кабмін розробляє механізм виплати одному із батьків допомоги на догляд за дітьми віком до 10 років у розмірі прожиткового мінімуму — таку допомогу пропонують надавати ФОПам, які не мають найманих працівників та які на період карантину призупинили свій бізнес та втратили прибуток.

❓ Чи «потягне» держбюджет такі підвищення?
Ні.

Виходить, що з державного бюджету необхідно витратити 12 мільярдів гривень (11,3 млн. осіб х 1000 грн.) лише на одноразові виплати у розмірі 1000 гривень. На усі вказані підвищення пенсій та виплати соціальної допомоги Міністерство соціальної політики планує витратити вже у квітні 30 мільярдів гривень.