Блог

З початку цього року зросла заборгованість населення за спожиті житлово-комунальні послуги (без урахування газу та електроенергії). Станом на початок березня, за даними Державної служби статистики України, заборгованість становила понад 32 млрд. грн.

І коли карантин закінчиться (а він закінчиться!), постачальники житлово-комунальних послуг почнуть забирати у вас майно. Суди завалять позовами, й далеко не про те, що ви заборгували й треба примусово стягнути за вас ці гроші, а одразу – про арешт вашого «сімейного гнізда».

Один чолов’яга з Луцьку залишився без квартири, і це не жарт. Реальна судова практика!

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Але ініціювати конфіскацію житла можна тільки в тому випадку, якщо заборгованість перевищує 20 розмірів мінімальної зарплати. А це 94 460 гривень.

На сьогодні постачальник житлово-комунальних послуг має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Судовий наказ є виконавчим документом, на підставі якого в разі, якщо боржник добровільно не виконає рішення суду, здійснюватиметься примусове виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

Є і «приємний момент». Навіть якщо існують підстави для звернення стягнення на житловий будинок або квартиру, в якій фактично проживає боржник, то, насамперед, звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржникові.

Для конфіскації квартири проводиться процедура примусового продажу з публічних торгів. Цим займається державна виконавча служба або приватні виконавці після винесення судом відповідного рішення про стягнення боргу з комунальних платежів. При цьому, виконавцю не обов’язково потрапляти всередину такої квартири, досить зробити її оцінку і зібрати всі необхідні документи. Про проведення прилюдних торгів в обов’язковому порядку повідомляється боржник.

‼️ Друзі!
Оплату «комуналки» не відтерміновували і не скасовували!

Мова йде про зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Але в документі указано, що до 1 липня призупиняється нарахування пені. Тобто якщо ви раптом не зможете вчасно заплатити комуналку, то вам не треба буде платити пеню. До того ж, забороняється припиняти або зупиняти надання послуг громадянам навіть у разі несплати платежів або їх затримки, але до 1 липня. Із початку липня вам доведеться погасити будь-яку заборгованість за комунальні платежі.

☝? Тобто обов’язок оплачувати за спожиті послуги Закон не скасовує. Це стосується всіх комунальних послуг: теплопостачання, вивозу сміття, водопостачання, водовідведення, електроенергії та газопостачання.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться у судовому порядку.

Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, подається в порядку цивільного судочинства.

За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу відповідно до Закону України «Про судовий збір» (840 грн. 80 коп. — станом на 01 січня 2020 року).

Підстави звернення:
? відсутність наймача або членів його сім’ї в жилому приміщенні без поважних причин понад 6 місяців (стаття 71 Житлового кодексу Української РСР);
? відсутність членів сім’ї власника жилого приміщення без поважних причин понад 1 рік (стаття 405 Цивільного кодексу України).

Підтвердження відсутності особи в жилому приміщенні – будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання особою іншого постійного місця проживання. Наприклад:
? повідомлення про це в листах;
? розписка;
? переадресація кореспонденції;
? створення сім’ї в іншому місці;
? пояснення свідків;
? виїзд в інший населений пункт;
? перевезення майна в інше жиле приміщення;
? акти про відсутність особи за місцем реєстрації протягом певного періоду часу тощо.

Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору — судом.

❗️ Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї понад шість місяців у випадках:

1️⃣ призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період і якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров’я та перебувають на лікуванні в медичних закладах або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми;
2️⃣ тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв’язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном;
3️⃣ влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
4️⃣ виїзд у зв’язку з виконанням обов’язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу;
5️⃣ влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги;
6️⃣ виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі;
7️⃣ взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі.

Фінансовий моніторинг – це сукупність заходів, які вживаються суб’єктами фінмоніторингу у сфері запобігання і протидії відмиванню грошей, включаючи здійснення державного фінмоніторингу і первинного фінмоніторингу.

❓ Які основні зміни передбачені?

1️⃣ Суб’єктів первинного фін моніторингу стало більше. Віднесено до спеціально визначених суб’єктів первинного фінмоніторингу, зокрема, бухгалтерів та суб’єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин).

2️⃣ Збільшення порогової суми фінансової операції, що підлягає фінмоніторингу – з 150 тис грн. до 400 тис грн. Отже, суб’єкти первинного моніторингу (банки, страховики, кредитні спілки, біржі, платіжні організації та інші фінустанови) при досягненні відповідного грошового порогу операцій повинні обов’язково звітувати до Держфінмоніторингу.

3️⃣ Єдиний виняток за сумою операцій – для підприємств, які працюють у сфері лотерей та азартних ігор, – 30 тис. грн. ☝?

4️⃣ При цьому, істотно зменшено кількість ознак, за наявності яких операції підлягають моніторингу (з 17 до 4):
? фінансові операції (внесення, переказ, отримання) з готівковими коштами;
? переказ коштів за кордон;
? фінансові операції, якщо одна зі сторін зареєстрована або має фінансовий рахунок у державі, що не виконує рекомендацій у сфері боротьби з відмиванням коштів;
? фінансові операції політиків і пов’язаних із ними осіб.

5️⃣ Підозрілі фінансові операції підлягають моніторингу незалежно від суми.

6️⃣ В основу системи фінмоніторингу покладено ризик-орієнтований підхід. Цей підхід має на увазі:
? визначення (виявлення);
? оцінку (переоцінку);
? розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або розповсюдження зброї масового знищення;
? вживання відповідних заходів з управління ризиками у спосіб і в обсязі, які забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.

7️⃣ Відтепер кожен суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен ідентифікувати ризики, притаманні його бізнесу, та запровадити відповідну систему управління такими ризиками. Зокрема, СПФМ повинен буде здійснювати належну перевірку клієнтів та формувати їх ризик-профіль. СПФМ також зобов’язаний здійснювати переоцінку своїх ризиків та ризиків клієнтів на підставі здійснюваних ними транзакцій та актуалізувати їх ризик-профіль.

8️⃣ Законом запроваджується обов’язок суб’єктів первинного фінмотніторингу забезпечувати повний доступ до документів та інформації, якою вони володіють про своїх клієнтів, суб’єктам Держфінмоніторингу та правоохоронним органам. При тому, що для цього не потрібні жодні судові рішення, — достатньо рішення такого державного органу. Єдиний виняток передбачений для банків. Спроби внести винятки для адвокатів і нотаріусів не увінчалися успіхом.

9️⃣ Сфера дії нового закону:
? на громадян України;
? іноземців і осіб без громадянства;
? фізичних осіб – підприємців;
? юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, що забезпечують проведення фінансових операцій на території України і за її межами відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
? органи місцевого самоврядування;
? правоохоронні та розвідувальні органи;
? інші державні органи України.

1️⃣0️⃣ Фінансові операції або спроба їх проведення – незалежно від суми, на яку вони проводяться, – уважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу підозрює або має достатні підстави підозрювати, що ці операції (спроба) є результатом злочинної діяльності або стосуються фінансування тероризму чи розповсюдження зброї масового знищення. Однак критерії підозрілих операцій прямо не встановлено. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб’єкт ПФМ зважає на типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом і оприлюднені ним на своєму сайті, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу.

1️⃣1️⃣ Законом запроваджено поняття «належна перевірка», що включає:
? ідентифікацію та верифікацію клієнта;
? установлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;
? установлення мети й характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;
? проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин і фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями);
? забезпечення актуальності отриманих і наявних документів, даних та інформації про клієнта.

1️⃣2️⃣ Усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн. мають супроводжуватися щонайменше:
? стосовно платника – номером рахунка / електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу) / наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та
? стосовно отримувача – номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача / наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка / електронного гаманця – унікальним обліковим номером фінансової операції.

У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн., або здійснення переказів за межі України такі перекази мають супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:
? якщо фізична особа – прізвище, ім’я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції;
? якщо юридична особа – повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції.

Ці вимоги не поширюються на випадки здійснення операцій зняття коштів з власного рахунка; переказу коштів з метою сплати податків, зборів, платежів, зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, штрафних санкцій та пені за порушення законодавства до державного і місцевих бюджетів, Пенсійного фонду, на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування або переказу коштів за житлово-комунальні послуги тощо.

У 2019-му році обсяг приватних переказів в Україну становив більше 12 млрд дол., що на 8% більше показника за попередній, 2018 рік. З них через системи переказу коштів надійшло в Україну майже 2,3 млрд. доларів, тобто приблизно п’ята частина усіх приватних переказів в Україну.

В Україну під час карантину повернулося близько 2 мільйонів заробітчан. І тепер цікаво який взагалі буде курс долару без цих грошей?

Хоча є і інша сторона медалі.

Досить масове повернення українців з-за кордону через запровадження обмежень практично всіма країнами і закриття кордонів, в тому числі Україною, є проблемою, але, з іншої точки зору, якщо говорити про глобальний вплив на українську економіку, є свої плюси.

1️⃣ Заробітчани повернулися витрачають в Україні зароблені за кордоном кошті, тобто це додаткові грошові вливання в українську економіку, причому валютні. І таким чином це повинно сприяти покращенню валютного балансу в країні.

2️⃣ Заробітчани так чи інакше через деякий час будуть намагатися знайти якусь роботу в міру можливостей за межами тих обмежень, які є зараз, а це, звичайно, трохи покращить ситуацію для роботодавців, які зараз відчувають серйозний дефіцит робочої сили якраз через масовий відтік трудової міграції з України.

❓ Тож якому дияволу продати душу, щоб отримати 600 у.о.?

Премєр-міністр України Денис Шмигаль наголошує, що заробітчан планують залишити в Україні, створивши нові робочі місця та кредитуючи малий і середній бізнес під дуже вигідні умови — з мінімальною відсотковою ставкою на тривалий термін і з можливим відтермінуванням виплати кредиту.

За розрахунками і очікуваннями Кабміну, якщо різниця між заробітною платою в Європі та Україні, становить 300-400 євро, то люди не ухвалюють рішення їхати на заробітки.

«Якщо людина там отримувала 1000 умовних одиниць, а тут може заробляти 600 умовних одиниць в еквіваленті, то вона ухвалить рішення не їхати на заробітки, а залишиться тут. Те, що витрачається на проживання, власне утримання там і так далі. Тому їм краще отримувати 600 умовних одиниць вдома, ніж 1000 умовних одиниць десь на заробітках».

Ми продовжуємо аналізувати останні зміни до Постанови КМУ №211. І сьогодні поговоримо про обсервацію та як її можна уникнути.

Пункт 5 частини 1 Постанови КМУ №291 від 22 квітня 2020 року (оприлюднено на сайті КМУ, однак, нагадуємо, це ще не офіційне оприлюднення!) передбачає наступне доповнення:

У постанові Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» доповнити пункт 5 після абзацу шостого новим абзацом такого змісту:

«особи, що дали згоду на самоізоляцію з використанням електронного сервісу “Дій вдома” Єдиного державного веб-порталу електронних послуг до перетину державного кордону або перетину контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, не підлягають обсервації (ізоляції) у випадках, передбачених абзацами п’ятим та шостим цього пункту».

❓ Про що це взагалі?

Частина 5 Постанови КМУ №211 в останній редакції визначає перелік осіб, що підлягають обов’язковій госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів), які визначаються обласними, Київською міською державними адміністраціями:

? особи, які заявили про добровільну госпіталізацію до обсерватора (ізолятора) у зв’язку з неможливістю дотримання вимог самоізоляції;
? особи, які двічі порушили умови самоізоляції (крім осіб, визначених абзацом четвертим пункту 4 цієї постанови);
? особи, які мали контакт із хворими або мають ознаки інфікування COVID-19 та відмовляються від медичного обстеження, за направленням лікуючого лікаря;
? особи, які здійснюють перетин державного кордону (з певними виключеннями);
? особи, які в’їжджають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя через контрольні пункти в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї (з виключеннями).

Отже, відтепер, особи, які здійснюють перетин державного кордону, а також особи, які в’їжджають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя через контрольні пункти в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї НЕ підлягають обов’язковій обсервації ЗА УМОВИ, якщо така особа до перетину українського кордону погодилася на самоізоляцію, використовуючи додаток «Дій удома».

Кабмін визначив, як будуть контролювати самоізоляцію хворих COVID-19 і контактуючих осіб за допомогою програми «Дій вдома».

❓ Як це буде?

1️⃣ Людина обирає контроль за самоізоляцією уповноваженими органами або через додаток на смартфоні з моменту авторизації в ньому.

2️⃣ При авторизації встановлюється фотографія і вводяться персональні дані.

3️⃣ Протягом дня людина отримує push-повідомлення, після яких протягом 15 хвилин зобов’язаний зробити selfie і включити геолокацію.

4️⃣ Якщо фото і геолокація не відповідають місцю самоізоляції, немає зв’язку — поліція отримує повідомлення про порушення. Копи виїжджають на місце і перевіряють, чи дотримується особа самоізоляції.

24 квітня 2020 року Верховна Рада України вирішила вкотре змінити КУпАП. Цього разу курс на відмову від штрафних балів, запроваджених одним із Законів у 2015 році.

‼️ Тобто від дня наступного за днем, коли буде опубліковано новий Закон, за кожне правопорушення власник, або зареєстрований «належний користувач» змушений буде платити штраф грошима.

Що собою являли ті штрафні бали?

Штрафні бали є стягненням, що накладається на громадян за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, установлені цим Кодексом. Кожному громадянину, який має право керування транспортним засобом, щороку з початку року (з дня отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року нараховується 150 балів.

У разі фіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі від загальної кількості балів громадянина, який вчинив правопорушення, вираховується кількість штрафних балів, передбачених відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. А коли бали закінчуються, особу штрафують.

Не за кожне порушення правил дорожнього руху можна було «заплатити» штрафними балами (по 50 за кожне), а лише за:
? перевищення швидкості (більш, ніж на 20 км на годину, але менш, ніж на 50 км на годину);
? проїзд на заборонений сигнал (світлофора або регулювальника);
? порушення вимог дорожніх знаків та розмітки;
? порушення правил перевезення вантажів і буксирування;
? порушення правил зупинки, стоянки або паркування;
? порушення правил проїзду пішохідних переходів, перехресть і зупинок;
? проїзд по тротуару або пішохідній доріжці;
? порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду;
? порушення правил дистанції;
? порушення правил руху на автомагістралі;
? порушення правил використання освітлювальних приладів.

Однак, тепер і цього не буде.

Депутат від «Слуги народу» Владлен Неклюдов зазначає, що застосування більш суворого виду відповідальності у різних країнах світу відбувається після набрання водієм певної кількості штрафних балів, а не зняття, як передбачено законодавством України.

«Досвід розвинутих країн свідчить про інші підходи до застосування штрафних балів, які розглядаються як додатковий стимул для усвідомлення порушником серйозності наслідків у разі систематичного недотримання правил дорожнього руху, у тому числі й шляхом позбавлення права керування транспортним засобом. Ситуація, за якої особа не несе відповідальності за неодноразові порушення законодавства у сфері безпеки дорожнього руху не лише не сприяє дотриманню учасниками дорожнього руху встановлених правил, а навпаки, створює почуття безкарності та спонукає до наступних порушень.», – йдеться в пояснювальній записці.

Рєбята.. 28 квітня – не наш день! Звикли до своїх сучасних технологій та ноу-хау при оплаті за послуги? Забудьте!

Починаючи з 28 квітня 2020 року не можна буде без ідентифікації провести будь-який електронний платіж — віддалено оплатити комунальні та комунікаційні послуги, отримати або відправити переказ грошей, скористатися безготівковими коштами і так далі.

Так український парламент вирішив боротися з відмиванням доходів! 6 грудня 2019 року Верховна Рада прийняла в новій редакції Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відомий як Закон про фінмоніторинг. Чи буде він заважати відмивати доходи несвідомим громадянам, покаже час, а ось цілком свідомим українцям (яких більшість!) ця правова ініціатива 100% життя ускладнює.

Для того, щоб отримати звичну фінансову послугу на зразок переказу від близьких або оплати сервісу online, людям потрібно буде пройти процедуру повної ідентифікації: пред’явити паспорт і код працівнику фінансової організації, яка надає послугу.

Новий закон знищує старі правила, але не надає альтернативних, зрозумілих ринку і прийнятних для реалізації правил роботи, а можливість зробити її дистанційно бачить виключно через BankID , але до цього способу підключено лише 14 банків. В Україні не введені правила дистанційної ідентифікації, як це сталося в Європі, немає виразних нових правил емісії електронних грошей та передплачених карт.

Закон, який вступить в силу 28 квітня, зобов’язує Нацбанк протягом трьох місяців привести нормативно-правову базу у відповідність до закону. Однак всі суб’єкти фінансового моніторингу — ті ж банки або платіжні системи, — зобов’язані переробити свою внутрішню систему моніторингу вже 28 квітня. Що фактично неможливо, адже правові норми, введені законом, вимагають роз’яснень у вигляді нормативно-правових актів Нацбанку.

Отже, після 28 квітня всі учасники фінансового ринку будуть змушені або працювати з порушеннями, або припиняти свою діяльність до появи чітких правил роботи. Розмите формулювання щодо порушень, як показує практика роботи НБУ, дозволяє штрафувати за практично будь-яке порушення. У разі накладення штрафу на банк оплачувати його будуть фактично грошима вкладників.

І ось тут всі «Стратегії розвитку», «Держава у смартфоні» зруйнувалися, як картковий будиночок.

Ще одна цікава ситуація.

Ми всі повинні сидіти на самоізоляції. Особам у віці 60+ взагалі «заборонено» виходити з дому. Ми місяцями навчали наших батьків, бабусь та дідусів користуватися Інтернетом, сплачувати комунальні послуги..

А під час карантину Нова Пошта, інші поштові мережі та сотні тисяч інтернет-магазинів «роблять касу», оскільки свідомі українці все ж піклуються про своє здоров’я, про здоров’я оточуючих, й замовляють всі необхідні товари через Інтернет, й оплачують їх через Інтернет.. коротше, не виходять з дому!

Бо ми (ВРУ) спочатку пишемо, а потім думаємо.

Чоловік вийшов із запаркованого автомобіля та попрямував до квіткового маркету. Підійшовши, спробував відчинити двері, та вони були зачинені. На склі дверей наявне оголошення: «Працюємо в онлайн-режимі», а також номер мобільного телефону.

Чоловік зі свого мобільного телефону набрав якусь особу та запитав:
— Тільки по мобільному телефону. Дзвонити?

Тоді набрав номер телефону, вказаний на оголошенні на склі дверей магазину. Запитав, чи працюють, уточнив, чи видають потім квіти, скільки коштують тюльпани. Дізнавшись ціну та умови видачі «через віконечко», сказав, що має уточнити в знайомого, чи йому теж підходить ціна, тому він перетелефонує. Після завершення цієї розмови, знову зі свого телефону, набрав якусь особу та запитав:

— Дає через віконечко, 10 гривень штука, 20 гривень упаковка. Якщо дає мені через віконечко, то що сойдьот, чи нє?

Послухавши відповідь, продовжив:

— То купляти. Скільки? 5 штук? Добре тоді, давай.

Після цього підійшов до дверей, набрав номер телефону та попросив п’ять тюльпанів без упаковки, лише зі стрічкою.

В той же час підійшов ще один чоловік, представившись працівником муніципальної інспекції, та повідомив, що заборонено здійснювати господарську діяльність.

Муніципальники зацитували продавчині постанову уряду та склали протокол. Втім, суд дійшов іншого висновку:

«Відвідувачів не приймала, замовлення отримала по телефону, товар видала, не приймаючи відвідувача в магазині».
Коротше, «казнить нельзя, помиловать».

Тому 31 березня суддя Тернопільського міськрайонного суду відхилила протокол та закрила провадження. Продавець не є суб’єктом господарської діяльності, це по-перше. По-друге, купівля квітів та весь алгоритм дій щодо цієї купівлі повністю спланований та виконаний самими працівниками управління муніципальної інспекції. Тобто підбурювання до вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до сформованої позиції Європейського суду з прав людини, наявність державного інтересу не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті поліцейської провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду із самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів.

Автомобіль без розмитнення може перебувати на території України протягом 10 днів за умови особистої покупки машини і перетині на ній кордони, при покупці в українця, який купив ТС закордоном, в разі, якщо авто оформлено на юридичну особу зарубіжної країни і передано в користування як співробітнику підприємства.

В цих трьох випадках можна вільно пересуватися на транспорті з іноземною реєстрацією протягом 10 діб з моменту перетину кордону. Щоб продовжити цей період, потрібно кожні 5-10 днів перетинати кордон в різних місцях. Порушення правил ввезення транспорту обіцяє штраф в розмірі від 170 до 8500 грн. з можливою конфіскацією ТС.

У загальному, після завершення терміну, авто треба вивезти з України чи розмитнити.

❓ А як розмитнити?

Більшість держорганів не працює, чимало українців залишилися без роботи, а ще.. 14 днів «обов’язкової, примусової» самоізоляції як наслідок після повернення з-за кордону.

Ось тут нам допоможе Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні», до частини 2 статті 14-1 якого в середині березня Верховна Рада України внесла зміни, чим і визнала карантин – форс-мажорною обставиною.

Тобто, через карантин терміни тимчасового ввезення машин продовжено, у разі якщо попередньо встановлений митним органом термін зворотного вивезення ТЗ було визначено на період із 12 березня по 24 квітня 2020 року та ви не можете виконати зобов’язання про зворотне вивезення у зв’язку із установленим карантином на території України. Для цього достатньо звернутися до митних органів із заявою та пакетом документів. Заяву слід подавати до настання визначеної дати зворотного вивезення.

У заяві обов’язково зазначити наступні дані:
? прізвище, ім’я та по батькові;
? реєстраційний номер ТЗ, що був ввезений;
? дату тимчасового ввезення ТЗ;
? пункт пропуску (митний пост), через який ввезено ТЗ;
? підставу для продовження терміну тимчасового ввезення ТЗ;
? адресу електронної пошти (e-mail) для зв’язку (або поштову адресу);
? контактний номер телефону.

До заяви обов’язково додати наступні документи:
? скан-копію реєстраційних (технічних) документів на ТЗ;
? скан-копію паспортних документів на підставі яких здійснювались митні формальності щодо ввезеного ТЗ.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

«Антикризовий» кошторис країни.. за рахунок обмеження окладу керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад держпідприємств до 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року.

Тобто не більше 47 230 гривень.

❓ Вірите?

Для обмеження місячної винагороди і заробітної плати, перш за все, Кабміну доведеться переглянути контракти в частині оплати праці таких суб’єктів. Переглянути такі контракти відповідно до законодавства можна тільки за угодою сторін, тобто топ-посадовці мають погодитися на внесення письмових змін у їх контракти.

Граничний розмір місячної заробітної плати керівника державної компанії на рівні 1,25 мільйона гривень.

1,25 млн. грн. і 47,2 тис. грн.

❓ Чи погодяться? Та звісно, що ні!

Ні проектом закону, Ні Постановами Кабміну не врегульовано спеціального порядку одностороннього внесення змін в контракти із керівниками за ініціативою Уряду.

Перекладемо норми закону на реалії сьогодення.

За квітень місяць аванс уже мав би бути з дня на день нарахований, виходячи із чинного (не заниженого) посадового окладу керівників.

Відповідно до Кодексу законів про працю України, одностороння зміна розмірів зарплати допускається тільки у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці. При цьому, відповідно до статті 103 КЗпП України працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. До речі, майже жодне із державних підприємств не зазнало змін в організації виробництва і праці внаслідок пандемії.

Тобто, статтю 11 проекту закону є просто «не робочою». 

Чергове замилювання очей для українського народу..