Блог

3 квітня 2020 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №3301 про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення законодавства у сфері протидії незаконному заволодінню транспортним засобом. Такий собі симбіоз думок народних депутатів – членів фракцій «Слуга народу», «ЄС» та «Батьківщина».

Проектом передбачається внесення змін до статей 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом), 290 (знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу) КК України та статті 250 (проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді) Кримінального процесуального кодексу України.

Наразі чинна редакція частин 2 та 3 статті 289 КК України «Незаконне заволодіння транспортним засобом» враховує реально заподіяні збитки від злочину. Мовою цивільного законодавства України реальні збитки – це фактичні витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені для відновлення свого порушеного права. Аналогічне роз’яснення міститься й у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 №14, яким передбачено, що при вирішенні питання про те, чи були збитки реальними, необхідно виходити з положень пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, де зазначено, що такими збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, що вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Частинами другою і третьою статті 289 КК України та пунктом 3 примітки до цієї статті кримінальна відповідальність передбачена у разі незаконного заволодіння транспортним засобом, якщо воно завдало значної або великої матеріальної шкоди, тобто у разі заподіяння тих самих реальних збитків на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (105 100-262 750 грн.) або на суму понад 250 (262 750 грн.) таких мінімумів відповідно.

Нагадаємо, що неоподатковуваний мінімум доходів громадян, зазначений в диспозиції норм для настання адміністративної та кримінальної відповідальності, дорівнює 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року. У 2020 році – 1051 грн.

Народні депутати вважають, що такий підхід не відповідає ані суспільній небезпеці винного, ані загального підходу до кримінальної відповідальності за інші злочини, кваліфікуючою ознакою яких є вчинення злочину у певному розміру (наприклад корисливі злочини: крадіжка, грабіж, розбій тощо).

Хоча стаття 289 КК знаходиться в розділі «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту», а не у розділі «Злочини проти власності» і ці вже викликає ряд питань до проект.

Що пропонують нардепи?

Пункт 3 примітки до статті 289 викласти у наступній редакції: «У цій статті у значних розмірах визнається злочин, що вчинений на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у великих розмірах визнається злочин, що вчинений на суму понад двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Відповідно і до частини 2 та 3 статті 289 внести корективи. Нардепи пропонують замінити в відповідних нормах слова «завдали значної матеріальної шкоди» на «вчинені у значних розмірах» і «здійснені у великих розмірах», тим самим визначивши кваліфікуючою ознакою вартість автомобільного транспорту.

Простими словами, виникає така ситуація: якщо авто коштує менше 105100 грн., то в якості альтернативи можливе покарання у виді штрафу, обмеження волі, чи позбавлення волі. А якщо більше – тільки позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої (як додатковий вид покарання). До речі, при цьому санкції перших трьох частин статті 289 у запропонованій редакції не змінюються.

Цікавим є питання щодо частини 4 статті 289 КК України, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності судом особи, яка вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом із застосуванням насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства), але добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки.

Про які збитки йдеться у цій частині статті 289 КК України, якщо буде внесено зміни до частин 2 та 3, – не зрозуміло.

Якщо підсумувати, можна говорити про дискримінацію за ознакою вартості транспортного засобу, тобто за майновим станом потерпілого: якщо це якась Toyota – тільки до в’язниці, а за якесь «Жигулі» — можна просто й штраф накласти. А відповідно до статті 24 Конституції України не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Також, пропонується викласти статтю 290 КК України у новій редакції.

Що змінюється?

Пропонують карати за незаконне внесення змін, підробку, заміну або знищення ідентифікаційного номера транспортного засобу, яким незаконно заволоділи, його реалізацію, а також створення чи утримання місць, в яких здійснюється переховування, розукомплектування чи переобладнання таких транспортних засобів.

Тобто, перелік кримінально-караних діянь у цій статті розширили, також змінили санкцію у сторону посилення тяжкості злочину (з невеликої у середню). Виникає питання доцільності таких змін. Попередня редакція цієї статті передбачала покарання за знищення, підробку або заміну ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміну без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу. Тобто, це міг бути будь який автомобіль, а не лише той, яким незаконно заволоділи.

Формулювання «його реалізація» також має питання. Оскільки, це просто перенесення «завдали значної матеріальної шкоди» та «завдали великої матеріальної школи» з 289-ї у площину статті 290 КК. Реалізація – це продаж. Стаття 289 КК України передбачає, що під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. Тобто, реальні збитки наставали й за продаж. Тому такі зміни є безглузді, до них виникає чи мало питань, вони породжують нормативну плутанину.

Створення чи утримання місць, в яких здійснюється переховування, розукомплектування чи переобладнання таких (тобто такими, що незаконно заволоділи) транспортних засобів може бути самосійною статтею у КК України. Варіантів змін – може бути безліч, однак проект №3301 – один з найабсурдніших.

За даними Інтерполу, у світі викрадають автомобілі кожні 10-20 секунд, або близько 3 млн. машин на рік. Сукупно світовий ринок продажів викрадених авто щорічно досягає близько $15-20 млрд. В Україні знаходять лише третину вкрадених автівок. Тому доцільно було б прикласти зусиль для модернізації превентивних заходів, направлених на протидію незаконним заволодінням транспортними засобами, наприклад. Державна система відеоспостереження розвивається дуже повільно. Ситуація з викраденнями авто тільки погіршується, а основними причинами називають відсутність підземних паркінгів в новобудовах і високу вартість парковки, тому люди вимушені паркуватися де-небудь. Так, держава неодмінно повинна втрутитися в цей процес, однак скоріше не змінами у КК, а розбудовою розвиненої інфраструктури для своїх громадян.

Градація покарань за подібні злочини у світі – дуже різна.

Наприклад, в Польщі за угон дають від трьох місяців до п’яти років в’язниці. Крім того, є спеціальне поняття «кваліфікований угон»: якщо викрадачі використовували спеціальні сканери та інші технічні засоби, то викрадення «тягне» вже на 10 років. Зате якщо машина повернута власнику в первозданному вигляді, суд вправі взагалі відмовитися від санкцій.

У Німеччині поняття «угон» застосовується навіть до велосипедів, а викрадач несе покарання (до трьох років позбавлення волі або штраф) тільки за скаргою потерпілого. В Австрії не карають за угон транспортного засобу у родичів і товаришів по службі, а в решті випадків загрожує великий штраф або до двох років в’язниці.

У США викрадення карається тюремним ув’язненням терміном до одного року. Зате крадіжка карається набагато жорсткіше, причому покарання в значній мірі залежить від вартості машини.

В Узбекистані пішли по шляху Грузії, посиливши покарання за викрадення, раніше це було позбавлення від 3 до 5, тепер від 5 до 10, а за рецидив від 10 до 15, знову-таки бажаючих відразу стало в рази менше. Викрадач в цьому бізнесі – маленька ланка, він лише «розкриває» автомобіль і відганяє в відстійник, коли немає бажаючих це здійснювати – руйнується вся схема.

Найвдаліше і більш точне формулювання угону — в кримінальному кодексі Іспанії: якщо викрадач протягом 48 годин не повернув машину власникові, причому в первозданному вигляді, він автоматично перетворюється в злодія і отримує до трьох років в’язниці. А якщо машина повернута, йому загрожує лише штраф від трьох до восьми місячних окладів.

 

 

1️⃣ У квітні одноразову грошову допомогу у розмірі 1000 гривень отримають 10,6 мільйонів пенсіонерів:

? пенсіонерам, чия пенсія становить менше 5000 гривень, з урахуванням усіх надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ці гроші не враховуватимуть як дохід під час призначення субсидій;
? одержувачам соціальної допомоги – особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (крім тих, хто одночасно з цією допомогою отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника або соцдопомогу дитині померлого годувальника);
? одержувачам соціальної допомоги – особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
? одержувачам тимчасової соціальної допомоги – непрацюючим особам, що досягли загального пенсійного віку, але не мають права на пенсію.

2️⃣ Пенсіонери старше 80 років, які отримують пенсію меншу за 9 205 гривень, щомісячно отримуватимуть виплати до 500 гривень. Це так звана компенсаційна виплата.

3️⃣ Також пенсіонерам, старшим за 80 років зі стажем 20 років для жінок та 25 років для чоловіків уряд встановив найменшу пенсію на рівні 2600 гривень. У Мінсоцполітики заявили, що у квітні вказану компенсацію отримають 1,5 мільйонів українських пенсіонерів.

4️⃣ А пенсіонерам, старшим за 80 років зі стажем 30 років для жінок та 35 років для чоловіків, збільшать мінімальні пенсійні виплати до 2100 гривень. Всього 8,5 мільйонів пенсіонерів отримуватимуть більшу пенсію.

5️⃣ У травні пенсії будуть проіндексовані на 11%, тобто приблизно на 260 гривень. Фактично дещо більшу пенсію з травня отримуватимуть 6,9 мільйонів пенсіонерів.

6️⃣ Урядовці вирішили дещо збільшити субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Українці, які на карантині втратили роботу, зможуть скористатися субсидіями на оплату комунальних послуг у спрощеному порядку. Вірогідно, мається на увазі, першочергово та терміново.

7️⃣ Відповідно до постанови про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, розмір щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві збільшено на 11%.

8️⃣ Працівники малих і середніх підприємств отримають фінансову допомогу у зв’язку з частковим безробіттям внаслідок карантину. До того ж для них мають бути збережені робочі місця до кінця карантину, інакше кажучи, їх забороняється звільняти.

9️⃣ Кабмін розробляє механізм виплати одному із батьків допомоги на догляд за дітьми віком до 10 років у розмірі прожиткового мінімуму — таку допомогу пропонують надавати ФОПам, які не мають найманих працівників та які на період карантину призупинили свій бізнес та втратили прибуток.

❓ Чи «потягне» держбюджет такі підвищення?
Ні.

Виходить, що з державного бюджету необхідно витратити 12 мільярдів гривень (11,3 млн. осіб х 1000 грн.) лише на одноразові виплати у розмірі 1000 гривень. На усі вказані підвищення пенсій та виплати соціальної допомоги Міністерство соціальної політики планує витратити вже у квітні 30 мільярдів гривень.

Майже місяць тому ми вже піднімали це питання. Була чуйка.
Однак з огляду на події, які щохвилини трапляються у нашій державі, не можемо не нагадати та не прокоментувати.

Ви ж пам’ятаєте, що неможна ставити знак рівності між правовими режимами надзвичайної ситуації та надзвичайного стану?

Комендантська година (заборонений час) — заборона військовим комендантом в певний час доби і на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний або надзвичайний стан. У незалежній Україні ще ніколи не запроваджували комендантську годину.

Стаття 16 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» серед основних заходів правового режиму надзвичайного стану наводить встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан; обмеження руху транспортних засобів та їх огляд; посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства; заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом; заборона страйків; примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

‼️ Комендантська година під час надзвичайного стану можлива лише у зв’язку з масовими порушеннями громадського порядку.

Власне стаття 18 містить таку норму: «У разі введення надзвичайного стану з підстав, зазначених у пунктах 2-7 частини 2 статті 4 цього Закону, додатково може здійснюватися запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби)».

Тобто, комендантську годину не можна ввести ні в умовах дії режиму надзвичайної ситуації, ні ніким іншим, як Президентом України.

Тут варто наголосити й на тому, що, якщо ж Президент України Володимир Зеленський все ж таки вирішить ввести надзвичайний стан чи у певних областях, чи на всій території України, то підставою його введення буде пункт 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», відповідно до якого надзвичайний стан може бути введений в разі виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення.

І у такому випадку, повертаючись до норми статті 18 цього ж Закону, комендантська година вводитися не буде.

❗️ Тому дії очільників міст та областей є незаконними!
‼️ Без введення режиму надзвичайного стану, обмеження на пересування можуть носити лише рекомендаційний характер.

Варто зазначити, що в Україні не існує нормативно-правового акту, який би встановлював загальні положення запровадження та дії комендантської години, контролюючих органів тощо. Все, що ви зараз можете прочитати у пресі – це скопійовані тези з Вікіпедії. Тобто загальнотеоретичні поняття, а не чинне законодавство України.

КМУ приймає постанови одна за одною, а пояснювати українцям що до чого, напевно, не треба.

Всі ми вже, напевно, дослівно знаємо цей пункт Постанови №211 в усіх можливих її редакціях:

«заборонити роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім…»

❓ Що таке заклади громадського харчування?

Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» заклад громадського харчування — ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам.

Законодавство України містить ще й термін «заклади ресторанного господарства». Відповідно до пункту 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затвердженого Наказом міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року №219 заклад ресторанного господарства — організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

При всіх методах обслуговування здійснюється попереднє сервірування столів залежно від типу (класу) підприємства. Крім цього, на фасаді приміщення закладу (підприємства) ресторанного господарства повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу (класу) (ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, буфет тощо), назви, найменування суб’єкта господарської діяльності та режиму роботи.

Ознаками закладу громадського харчування (або закладу ресторанного господарства) є здійснення наступної діяльності:

? виробництво продуктів харчування;
? продаж виготовлених продуктів споживачам (відвідувачам);
? організація споживання виготовленої продукції;
? обслуговування споживача;
? попереднє сервірування столів, за якими відвідувач закладу може спожити виготовлену закладом їжу;
? можлива організація дозвілля відвідувачів;
? на вивісці вказано тип закладу громадського харчування.

Відповідно до пункту 1.5 Правил суб’єкти підприємницької діяльності у сфері ресторанного господарства для заняття торговельною діяльністю можуть мати також дрібно-роздрібну торговельну мережу. На відміну від закладу громадського харчування, заклади роздрібної торгівлі здійснюють тільки продаж товарів кінцевим споживачам, не здійснюючи при цьому іншої перерахованої вище діяльності та не надаючи таких послуг споживачам.

Нагадаємо, що на період карантину дозволена торговельна діяльність та діяльність з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, дотримання відповідних санітарних і протиепідемічних заходів.

Свіженька судова практика під’їхала, пані та панове!

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №255 від 02.04.2020 року заборонено до 24 квітня 2020 року з 6 квітня 2020 року перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

‼️ Відповідно до статті 8 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а у випадках, передбачених законом, — за рахунок коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також коштів фізичних осіб.

«В матеріалах справи відсутні, докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 відповідно до закону за власні кошти зобов’язаний придбати чи виготовити засіб індивідуального захисту, зокрема респіратор або захисну маску, чи йому було профінансовано витрати на придбання чи виготовлення засобів індивідуального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів і при таких умовах він порушив заборону до 24 квітня 2020 року з 6 квітня 2020 року перебувати в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.

Крім того, на даний час в Україні не визначені відповідні медичні критерії та не прийняті нормативно-правові акти, щодо випадків та необхідності носіння засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски для захисту органів дихання, у тому числі виготовлених самостійно громадянами».

А відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь!

МАСКАМИ ПОВИННА ЗАБЕЗПЕЧИТИ ДЕРЖАВА!

І статистика на сьогоднішній ранок.. 3372 випадків COVID-19 в Україні, з них 98 особи померло та 119 вилікувалося.

Група народних депутатів від «Слуги народу» пропонують посилити правоохоронні функції Національної гвардії України, а саме щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення, надання права проводити особистий огляд, огляд речей тощо. Відповідний законопроект проект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України №3105 від 21 лютого 2020 року наразі опрацьовується у профільному Комітеті ВР з питань правоохоронної політики.

❓ Чи доцільно це зараз, в умовах карантину?

Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну гвардію України», право здійснювати превентивні та поліцейські заходи примусу, передбачені Законом України «Про Національну поліцію», військовослужбовцям НГУ надається виключно в разі залучення до виконання завдань з охорони громадського порядку.

Для уникнення можливості зловживань владними повноваженнями з боку посадових осіб НГУ та надмірного обмеження прав і свобод людини і громадянина представниками військових формувань вважаємо за необхідне обмежити права НГУ на складання адміністративних протоколів тими випадками, коли військовослужбовці НГУ безпосередньо залучені до виконання завдань з охорони громадського порядку.

Нагадаємо вкотре, що в Україні введено режим надзвичайної ситуації, а не надзвичайний стан! Режим надзвичайної ситуації відрізняється від надзвичайного стану тим, що він не обмежує права і свободи людей.

Посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства можливе лише в умовах дії режиму надзвичайної ситуації! Це передбачено п. 3 ч. 1. ст. 16 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану».

Відповідно до Інструкції про організацію та несення служби з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки військовими частинами (підрозділами) Національної гвардії України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2019 року №1089, для виконання службових завдань з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки ВЧОГП та ВЧОП НГУ залучають особовий склад (далі — сили), який забезпечується засобами індивідуального захисту, спеціальними засобами, вогнепальною зброєю, бойовою та спеціальною технікою й іншими засобами (далі — засоби) відповідно до законодавства:
1️⃣ для несення служби шляхом патрулювання;
2️⃣ для забезпечення охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки під час проведення зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій, інших масових заходів, під час заходів у публічних (громадських) місцях за участю осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, а також під час проведення поліцейських операцій, пошукових заходів та надзвичайних ситуацій.

‼️ Тому, в цьому випадку, є питання й ще щодо законності.

? Якщо у вас буде час, введіть у пошуку «ЄДРСР», перейдіть за посиланням до реєстру, знову введіть у пошуку «44-3 КупАП» і розважтесь. Це буде найкращий приклад якості протоколів, які складає Нацполіція. Більшість з них – повернуті судом на доопрацювання, не мала й кількість тих справ, де суд закривав адміністративне провадження за відсутністю складу 44-3 КупАП, бо копи «тулили» до тих протоколів таку нісенітницю.. жах!

Нацгвардійців не вчать в університеті законам, вони не мають ані моральної, ані психічної підготовки до роботи на вулицях міст. Як вчорашні діти можуть забезпечити виконання законів, неухильне додержання прав людини, які вони не вчать, коли навіть ті, кого «служба зобов’язує» знати хоча б той закон, з яким вони працюють напряму, не можуть ні підтримувати лад, ні його навести?

На рахунок обшуків, особистого огляду тощо – це ще те питання.. «попахивает правовым беспределом». Чи це знову — додаткові важелі влади міністра Авакова?

Кабмін змінив зміни до правил гри.

Пам’ятаєте, ми говорили про те, що складається враження, що у нас центральний орган виконавчої влади (і не тільки) однією рукою пише, а іншою закреслює?

Так ось, не складається, а так і є. А ще спочатку пише, а потім – думає. Знову чергова постанова КМУ стала «багатостраждальною», її зміст встигли змінити менше, ніж за добу. Бо передумали? 

Поговоримо про людей віку 60+?

Ще 2 квітня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 255, якою внесено зміни до раніше ухваленої постанови КМУ від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якою визначив перелік осіб, які потребують самоізоляції під час карантину. Крім хворих на коронавірус, які не потребують госпіталізації, та їхніх контактних осіб, у самоізоляції також мають бути люди, старші 60 років.

А ще станом на жовтень 2019 року 2,5 мільйони пенсіонерів працювали.

Така заборона суперечить і Рекомендаціям ВООЗ та МОЗ щодо профілактичних заходів для протидії пандемії COVID-19. Для підтримання людського імунітету необхідна достатня кількість свіжого повітря та сонячного світла.

Варто згадати й про тепер найулюбленішу статтю Конституції «під цю ситуацію» — 33-ю Основного Закону України. Це та, що про право на свободу пересування, прочитуємо ще раз: «Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом».

Повернемося до Постанови №262, яку не сьогодні-завтра опублікують.

Барабанний дріб… Кабмін виділив осіб 60+, яким не потрібна самоізоляція!

❓ Виникає питання, керуючись яким принципом?
❓ Для подолання коронавірусу?

Чи у тих, хто забезпечують діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної, нафтохімічної, машинобудівної промисловості, гірничо-металургійної галузі, галузях транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах, галузі оборонної промисловості; мають безперервний промисловий цикл чи надають послуги у сферах життєзабезпечення населення тощо імунітет кращий? Хронічних захворювань не має? Це що – виключення з правил, типу «із зірочкою»?

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом! Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками! Стаття 24 Конституції України!

Бабусям та дідусям видадуть смартфони, щоб відслідковувати їх обов’язкову самоізоляцію?

На жаль, це не останній абсурд чергової Постанови КМУ.. на жаль.

Новий день – нові правила. Цього разу, дякувати Богу, не у бік посилення карантинних заходів. Мізки киплять не лише у вас, пані та панове, скажемо вам чесно. Особливо, коли такі новини публікують уночі. Наступні декілька постів ми намагатимемося розкласти по поличкам найнеобхіднішу інформацію для вас. Почнемо з того, хто може провадити господарську діяльність, бо це найпоширеніше питання. Тож наводимо зрозумілий, простий та вичерпний перелік:

Заборонена робота суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, КРІМ:

✅ торгівлі:
? продуктами харчування;
? пальним;
? деталями та приладдям для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки;
? засобами гігієни;
? лікарськими засобами та виробами медичного призначення;
? технічними та іншими засобами реабілітації;
? ветеринарними препаратами;
? кормами;
? пестицидами та агрохімікатами;
? насінням і садивним матеріалом;
? добовим молодняком свійської птиці;
? засобами зв’язку та телекомунікацій (в тому числі мобільними телефонами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію, в спеціалізованих магазинах, які обов’язково повинні мати прямі контракти з операторами зв’язку);

✅ провадження діяльності з:
? надання фінансових послуг;
? діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей;
? медичної практики;
? діяльності з виготовлення технічних та інших засобів реабілітації;
? ветеринарної практики;
? діяльності автозаправних комплексів;
? діяльності з продажу, надання в оренду, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;
? періодичних випробувань автотранспортних засобів на предмет дорожньої безпеки;
? сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання;
? технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
? діяльності з підключення споживачів до Інтернету;
? поповнення рахунків мобільного зв’язку;
сплати комунальних послуг та послуг доступу до Інтернету;
? ремонту офісної та комп’ютерної техніки, устаткування, приладдя, побутових виробів і предметів особистого вжитку;
? об’єктів поштового зв’язку;
? кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг;

➕ хімчистки;
➕ будівельних робіт (ну дуже цікаве положення, в принципі); ??‍♂️
➕ збирання та заготівлі відходів (з моменту, коли Постанова, якою вносяться зміни до Постанови №211, набуде чинності ❗️).

Також Кабмін додав, уточнив, що поштова та кур’єрська діяльність є незабороненою.

✅ торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень;

✅ діяльності закладів розміщення, в яких проживають медичні працівники та особи в обсервації, а також інші особи відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Умови карантину суперечать щонайменше п’ятьом статтям Конституції. І хто з нами вже не перший день – знає про це! Однак, поки що ми живемо у таких реаліях.

Ми закликаємо кожного з вас залишатися вдома! #залишайсявдома

 Однак, поради у спілкуванні з копами все ж оприлюднимо.

1. Не починайте розмову з лайок та грубості. До речі, це найкраща порада для будь-якої ситуації.
2.  Підходять копи – вмикайте диктофон, краще – відеокамеру, записуйте ваш діалог з копами з самого початку до самого кінця: представляються чи ні, чи роблять зауваження і в якій формі, чи показують документи – це деталі, які стануть вам у пригоді під час судового розгляду справи.
3. Якщо ви не вважаєте себе винним, ви маєте право викласти свою позицію. Не слід погоджуватись з незаконними діями поліції та писати пояснення під диктовку про визнання вини, так як начебто – буде краще та призначать маленький штраф.
4. Ви маєте право скористатися допомогою адвоката. Якщо вам відмовляють та не бажають дочекатися прибуття захисника, обов’язково вкажіть це в протоколі.
5. Поліцейський повинен роз’яснити вам сутність своїх вимог та ваші права. Що саме та в який спосіб ви порушили, з посиланням на відповідну норму. Уважно читайте, що вказано в протоколі, письмово вказуйте свої зауваження. Можете надати додаткові пояснення на окремому аркуші та вказати в протоколі про це, щоб вони були долучені до матеріалів справи.

Ми вже говорили про те, що патруль на вулиці не може вас оштрафувати. Поліцейські можуть тільки скласти адміністративний протокол та направити його до суду, який вже і буде вирішувати, порушили ви щось чи ні.

Безпідставність складення відповідних протоколів, яка може бути викликана як відсутністю професіоналізму в працівників поліції, так і конкретним завданням влади зробити видимість посиленої роботи в умовах карантину. Ви самі бачите, як МВС «хизується» кількістю протоколів за 44-3 КУпАП.

Бережіть себе!

Уряд запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України на 30 днів, до 24 квітня 2020 року. Відповідно, всі карантинні обмеження також подовжені до 24 квітня 2020 року. Похід у державні органи, які щоденно обслуговують тисячі громадян, створює зайвий ризик поширення коронавірусної інфекції Covid-19. Тому державні органи та інші надавачі послуг рекомендують отримувати послуги дистанційно або змінюють режим роботи.

Безпосередній прийом громадян у органах РАЦС здійснюється виключно з питань державної реєстрації народження, смерті та видачі архівних документів, необхідних для підтвердження при захороненні.

Як альтернативний спосіб реалізації прав у сфері державної реєстрації актів цивільного стану громадяни мають можливість не відвідуючи відповідні відділи подавати документи з питань державної реєстрації актів цивільного стану та отримувати консультацій через мережу Інтернет з використанням веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».

Інтерфейс дуже зручний, можете зареєструватися і переконатися у цьому самі.

У разі неможливості подати заяву через веб-портал (у тому числі з накладенням кваліфікованих електронних підписів) з 08 квітня 2020 року прийом громадян здійснюватиметься за попереднім записом по телефону відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі статтею 32 Сімейного кодексу України шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. Однак Міністерством юстиції успішно реалізується пілотний проект «Шлюб за добу». Звернувшись до організаторів зазначеного сервісу, зареєструвати шлюб можна без очікування спливу місячного терміну.

Також відповідно до Сімейного кодексу України у разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.

Тому зареєструвати шлюб реально! Всього за час карантину в країні одружилися 4,5 тисяч пар. Так, у РАЦС різних областей України – свої правила гри: хтось пускає лише молодят на реєстрацію, інші – до 10 осіб.

Про всі деталі роботи органу РАЦС у вашому місті краще дізнатися в індивідуальному порядку.