Що собою являє новий фінмоніторинг?

Фінансовий моніторинг – це сукупність заходів, які вживаються суб’єктами фінмоніторингу у сфері запобігання і протидії відмиванню грошей, включаючи здійснення державного фінмоніторингу і первинного фінмоніторингу.

❓ Які основні зміни передбачені?

1️⃣ Суб’єктів первинного фін моніторингу стало більше. Віднесено до спеціально визначених суб’єктів первинного фінмоніторингу, зокрема, бухгалтерів та суб’єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин).

2️⃣ Збільшення порогової суми фінансової операції, що підлягає фінмоніторингу – з 150 тис грн. до 400 тис грн. Отже, суб’єкти первинного моніторингу (банки, страховики, кредитні спілки, біржі, платіжні організації та інші фінустанови) при досягненні відповідного грошового порогу операцій повинні обов’язково звітувати до Держфінмоніторингу.

3️⃣ Єдиний виняток за сумою операцій – для підприємств, які працюють у сфері лотерей та азартних ігор, – 30 тис. грн. ☝🏼

4️⃣ При цьому, істотно зменшено кількість ознак, за наявності яких операції підлягають моніторингу (з 17 до 4):
🔸 фінансові операції (внесення, переказ, отримання) з готівковими коштами;
🔹 переказ коштів за кордон;
🔸 фінансові операції, якщо одна зі сторін зареєстрована або має фінансовий рахунок у державі, що не виконує рекомендацій у сфері боротьби з відмиванням коштів;
🔹 фінансові операції політиків і пов’язаних із ними осіб.

5️⃣ Підозрілі фінансові операції підлягають моніторингу незалежно від суми.

6️⃣ В основу системи фінмоніторингу покладено ризик-орієнтований підхід. Цей підхід має на увазі:
🔸 визначення (виявлення);
🔹 оцінку (переоцінку);
🔸 розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або розповсюдження зброї масового знищення;
🔹 вживання відповідних заходів з управління ризиками у спосіб і в обсязі, які забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.

7️⃣ Відтепер кожен суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен ідентифікувати ризики, притаманні його бізнесу, та запровадити відповідну систему управління такими ризиками. Зокрема, СПФМ повинен буде здійснювати належну перевірку клієнтів та формувати їх ризик-профіль. СПФМ також зобов’язаний здійснювати переоцінку своїх ризиків та ризиків клієнтів на підставі здійснюваних ними транзакцій та актуалізувати їх ризик-профіль.

8️⃣ Законом запроваджується обов’язок суб’єктів первинного фінмотніторингу забезпечувати повний доступ до документів та інформації, якою вони володіють про своїх клієнтів, суб’єктам Держфінмоніторингу та правоохоронним органам. При тому, що для цього не потрібні жодні судові рішення, — достатньо рішення такого державного органу. Єдиний виняток передбачений для банків. Спроби внести винятки для адвокатів і нотаріусів не увінчалися успіхом.

9️⃣ Сфера дії нового закону:
🔸 на громадян України;
🔹 іноземців і осіб без громадянства;
🔸 фізичних осіб – підприємців;
🔹 юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, що забезпечують проведення фінансових операцій на території України і за її межами відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
🔸 органи місцевого самоврядування;
🔹 правоохоронні та розвідувальні органи;
🔸 інші державні органи України.

1️⃣0️⃣ Фінансові операції або спроба їх проведення – незалежно від суми, на яку вони проводяться, – уважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу підозрює або має достатні підстави підозрювати, що ці операції (спроба) є результатом злочинної діяльності або стосуються фінансування тероризму чи розповсюдження зброї масового знищення. Однак критерії підозрілих операцій прямо не встановлено. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб’єкт ПФМ зважає на типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом і оприлюднені ним на своєму сайті, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу.

1️⃣1️⃣ Законом запроваджено поняття «належна перевірка», що включає:
🔸 ідентифікацію та верифікацію клієнта;
🔹 установлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;
🔸 установлення мети й характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;
🔹 проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин і фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов’язаних з фінансовими операціями);
🔸 забезпечення актуальності отриманих і наявних документів, даних та інформації про клієнта.

1️⃣2️⃣ Усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн. мають супроводжуватися щонайменше:
🔸 стосовно платника – номером рахунка / електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу) / наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та
🔹 стосовно отримувача – номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача / наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка / електронного гаманця – унікальним обліковим номером фінансової операції.

У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн., або здійснення переказів за межі України такі перекази мають супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:
🔸 якщо фізична особа – прізвище, ім’я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції;
🔹 якщо юридична особа – повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції.

Ці вимоги не поширюються на випадки здійснення операцій зняття коштів з власного рахунка; переказу коштів з метою сплати податків, зборів, платежів, зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, штрафних санкцій та пені за порушення законодавства до державного і місцевих бюджетів, Пенсійного фонду, на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування або переказу коштів за житлово-комунальні послуги тощо.