Велика Палата Верховного Суду сформувала нову правову позицію, відповідно до якої за оскарження постанов про адміністративне правопорушення необхідно платити судовий збір.
Так, за позицією Великої Палати Верховного Суду, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
‼️ Таким чином, Велика Палата ВС відступила від раніше зробленого висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року.
Суд приводить чимало аргументів на користь винесеного рішення, один з них полягає у тому, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об’єктів оплати судовим збором.
Велика Палата наголосила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. Вона становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Це 420,4 гривень.
Тобто, тепер, коли ви надумаєте скористатися своїм правом на звернення до суду, щоб оскаржити постанову , якою накладено штраф 340 гривень (наприклад, за частиною 1 статті 121 КУпАП), вам потрібно сплатити 420,4 гривень судового збору.
Україна у статті 1 Конституції України проголосила себе правовою державою, і як правова держава повинна забезпечити доступність правосуддя для своїх громадян. Конституція України передбачає судовий захист прав і свобод людини і громадянина (частина 1 статті 55), найважливішою формою реалізації якого є здійснюване виключно судами правосуддя (частина 1 статті 124). Як зазначив КСУ у рішенні №8-рп/2002 від 7 травня 2002 року, судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина.
❓ І як у такому разі бути з «доступністю правосуддя»..
