«Надзвичайний стан через поширення коронавіруса вже ввели ряд країн, а також Чернівецька область та місто Радомишль» — це теза одного з інформаційних інтернет-ресурсів. І, щоб ви знали, ця теза не відповідає дійсності.

У Чернівецькій області та місті Радомишль Житомирської області введено режим надзвичайної ситуації! Не можна ставити знак рівності між поняттями «надзвичайна ситуація» та «надзвичайний стан». Це різні режими. Різний порядок їх уведення. Різні наслідки.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України. Пропозиції щодо введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України, у деяких випадках – за пропозицією Кабінету Міністрів України.

Указу Президента України про введення надзвичайного стану в Чернівецькій області та місті Радомишль Житомирської області НЕ МАЄ!

Відповідно до статті 14 Кодексу цивільного захисту України у разі виникнення надзвичайної ситуації за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її територіальних підсистем тимчасово встановлюється режим надзвичайної ситуації.

При чому тут Нацполіція? Нижче відповідь на ваші питання на кшталт «чого тепер чекати від копів?».

Виконання покладених на них завдань.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань сприяє забезпеченню відповідно до закону правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Одразу надамо визначення «надзвичайної екологічної ситуації».
Надзвичайна екологічна ситуація — надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави (частина 2 статті 1 ЗУ «Про зону надзвичайної екологічної ситуації»).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» в умовах надзвичайного стану органам, що здійснюють управління на відповідній території, Указом Президента України про введення надзвичайного стану, затвердженого Законом України, визначаються межі додаткових повноважень для здійснення заходів, необхідних для якнайшвидшої нормалізації обстановки, відновлення конституційного правопорядку і законності, а також для ліквідації загрози безпеці громадян.

Тобто, додаткові повноваження органам Нацполіції будуть надані лише після того, як буде введено режим надзвичайного стану Указом Президента України. Перелік таких повноважень міститься або ж у цьому Указі Президента України, або у актах органів, що здійснюють управління на відповідній території. Введення режиму надзвичайної ситуації не передбачає ніяких обмежень прав та свобод для громадян і не «додає» нових повноважень органам Нацполції, окрім більш інтенсивної роз’яснювальної роботи.

Живемо спокійно!

В Україні, згідно з рішенням Кабінету Міністрів, оголошений загальнонаціональний карантин. Одним із протиепідеміологічних заходів боротьби з можливим поширенням коронавірусу в Україні є тимчасово обмеження освітнього процесу в усіх закладах освіти. Десятки запитів в Instagram. Сотні однотипних новин з різних інтернет-ресурсів. Всі на одну тему – примусове виселення студентів з гуртожитків.

Чи законно?

Пунктом 4 статті 31 ЦК України гарантовано, що фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Окрім цього, згідно п. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до пункту 17 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року №498, виселення з гуртожитків осіб, які проживають на умовах найму (оренди), здійснюється відповідно до статті 132 Житлового кодексу Української РСР.

Стаття 132 Житлового кодексу Української РСР забезпечує охорону житлових прав мешканців гуртожитків від одностороннього розірвання договору найму і виселення без законних підстав.

Підставами виселення студентів з гуртожитку відповідно до вищесказаної статті є:
? «особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв’язку з навчанням» — тобто через суб’єктивні причини — у зв’язку з закінченням університету чи відрахуванням з нього;
? «осіб, які проживають у гуртожитках, виселяються також у разі знесення будинку або переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом. При цьому виселюваним надається інша жила площа в гуртожитку або інше жиле приміщення» — тобто через об’єктивні причини – не придатність до проживання будівлі.

Ще однією суб’єктивною причиною для виселення може бути наступне. Наймачі, які проживають у приміщенні гуртожитку, можуть бути виселені в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення, якщо вони систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематично порушують правила співжиття, роблять неможливим для інших проживання із ними в одній кімнаті, квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу на них виявились безрезультатними.

Варто зазначити, що в Україні діє Закон «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», однак його дія не поширюється на громадян, які проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання у зв’язку з навчанням (пункт 1 частини 2 статті 1 Закону).

Тобто, через введення Кабінетом Міністрів України карантину на три тижні вас не можуть виселити з гуртожитку!

МОН України рекомендувало виділити у гуртожитках закладів профтеху, фахової передвищої, вищої, післядипломної освіти місця для ізоляції здобувачів освіти з ознаками гострих респіраторних захворювань.

Карантин – адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року).

Народ! Карантин – це не надзвичайний стан, не воєнний стан і не ізоляція.
Тому просимо, по-перше, не панікувати, не нестися галопом до супермаркету за останнім кілограмом гречки. Преса так залякала, що нам тепер все за них «розгрібати». По-друге, аналізувати всю інформацію, яку чуєте та бачите.

Що потрібно знати?

По-перше, довідково.
Примусова ізоляція застосовується лише до хворих на туберкульоз, які становлять значну небезпеку для оточуючих та відмовляються від лікування, а також до осіб з психічними розладами. А карантин встановлюється та скасовується Камбіном та є обов’язковим для виконання усіх осіб, які перебувають на території щодо якої прийняте рішення про його встановлення.

По-друге, так, карантин – це обмеження та додаткові обов’язки. Які саме?

Обмеження права на свободу пересування –найголовніше. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в’їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в’їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти. Так, це є обмеженням прав на свободу пересування, закріплених у ст. 33 Конституції України. Однак, п. 4 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Обмеження права на освіту. Так, це також обмеження одного з конституційних права. Однак школярі та студенти завжди радіють «позаплановим» канікулам.

Обмеження права на заробітну плату. Не дивуйтеся, бо з дошкільнятами чи школярами молодших класів хтось повинен сидіти вдома. І не у всіх є можливість покликати бабусю. Найбільш розповсюджений вихід – відпустка без збереження заробітної плати.

Обмеження щодо проведення масових заходів, а також свобода зібрань, тобто «Гудбай, 39 КУ». Так, пані та панове, «ринок землі» та інші скандальні законопроекти розглянуть без нас, оскільки пікети підпадають під заборону. Карантин – для дітей, дорослі ж – працюють.

Запроваджуються більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами, вимоги щодо якості, умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів харчування, режиму обробки та якості питної води.

Право органів влади залучати підприємства, установи, організації незалежно від форм власності до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби.

Карантин – це необхідна умова. Однак нічого страшного у цьому – не має. Від воєнного стану «негараздів» та незручностей було більше, та якось же пережили. (Таке враження, що, не дай Боже, звичайно, але про блокаду Ленінграду говоримо).

Покладіть пачку з гречкою на полицю назад і спокійно йдіть до дому.
Дотримуйтесь правил гігієни та уникайте місць з великим скупченням людей. Офіційно в Україні хвора на коронавірус лише одна особа, а від грипу померло більше 50, коли хворих на ГРВІ – сотні тисяч.

Чи світить вам життя за ґратами через порушення правил карантину?

Два хвилюючі питання у мережі: чи всю гречку я скупив та що робити ці три тижні, щоб не потрапити за ґрати?

Не вбивай, не кради.. і таке інше. Інформаційні ресурси «киплять» тезами про кримінальну відповідальність, про «адмінку» в умовах карантину. У людей паніка. А пояснень – 0.

Що за кордоном?
Наприклад, у Словаччині поліція попереджає всіх громадян, які повертаються з найбільш постраждалих від коронавірусу країн, що вони мають перебувати у 14-денному карантині разом із членами їхніх сімей, з якими живуть разом. Ті, хто не буде виконувати вимог щодо карантину, можуть бути оштрафовані до 1650 євро. А проти тих, хто свідомо приховує такі факти, можуть навіть порушити кримінальну справу.

Що в Україні?
Законодавством встановлюється адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення санітарного законодавства.

Кримінальна відповідальність.
Стаття 325. Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням
Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, -карається штрафом до ста (до 1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Суб’єкт злочину спеціальний. Ним можуть бути лише особи, до службових або професійних обов’язків яких входить виконання правил, встановлених з метою запобігання заразним захворюванням і боротьби з ними (працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, службові особи підприємств, установ та організацій тощо).

Також варто звернути увагу на статтю 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей». Так само – спеціальний суб’єкт. Особа, на яку покладено професійні чи службові обов’язки щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх. Професійні обов’язки щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх виконують, наприклад, певні категорії працівників закладів вищої, загальної середньої, професійно-технічної та позашкільної освіти, лікувально-оздоровчих закладів для дітей, дитячих будинків, притулків і приймальників-розподільників для неповнолітніх, прийомні батьки і батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, деякі працівники підприємств у сфері туристичної діяльності тощо.

Дивно, як ще преса на диспозицію статті 113 КК України «Диверсія» не поклала око.

Адміністративна відповідальність.
Стаття 42. Порушення санітарних норм
Порушення санітарних норм —
тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного (17 грн.) до дванадцяти (204 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від шести (102 грн.) до двадцяти п’яти (425 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо примусового направлення осіб в обсервацію (або на карантин) у зв’язку з підозрою на коронавірус, то ці питання не врегульовані законодавством та існуючою практикою. Питання складне.

А от непокора прикордонникам і медикам, що працюють на контрольно-пропускних пунктах, і відмова пасажира від медичного огляду, можуть бути розцінені як порушення санітарного законодавства, за що передбачена адміністративна відповідальність.