Чи законна комендантська година в умовах надзвичайної ситуації?

Майже місяць тому ми вже піднімали це питання. Була чуйка.
Однак з огляду на події, які щохвилини трапляються у нашій державі, не можемо не нагадати та не прокоментувати.

Ви ж пам’ятаєте, що неможна ставити знак рівності між правовими режимами надзвичайної ситуації та надзвичайного стану?

Комендантська година (заборонений час) — заборона військовим комендантом в певний час доби і на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний або надзвичайний стан. У незалежній Україні ще ніколи не запроваджували комендантську годину.

Стаття 16 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» серед основних заходів правового режиму надзвичайного стану наводить встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан; обмеження руху транспортних засобів та їх огляд; посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства; заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом; заборона страйків; примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

‼️ Комендантська година під час надзвичайного стану можлива лише у зв’язку з масовими порушеннями громадського порядку.

Власне стаття 18 містить таку норму: «У разі введення надзвичайного стану з підстав, зазначених у пунктах 2-7 частини 2 статті 4 цього Закону, додатково може здійснюватися запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби)».

Тобто, комендантську годину не можна ввести ні в умовах дії режиму надзвичайної ситуації, ні ніким іншим, як Президентом України.

Тут варто наголосити й на тому, що, якщо ж Президент України Володимир Зеленський все ж таки вирішить ввести надзвичайний стан чи у певних областях, чи на всій території України, то підставою його введення буде пункт 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», відповідно до якого надзвичайний стан може бути введений в разі виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення.

І у такому випадку, повертаючись до норми статті 18 цього ж Закону, комендантська година вводитися не буде.

❗️ Тому дії очільників міст та областей є незаконними!
‼️ Без введення режиму надзвичайного стану, обмеження на пересування можуть носити лише рекомендаційний характер.

Варто зазначити, що в Україні не існує нормативно-правового акту, який би встановлював загальні положення запровадження та дії комендантської години, контролюючих органів тощо. Все, що ви зараз можете прочитати у пресі – це скопійовані тези з Вікіпедії. Тобто загальнотеоретичні поняття, а не чинне законодавство України.

Чому одні заклади працюють, а інші – ні?

КМУ приймає постанови одна за одною, а пояснювати українцям що до чого, напевно, не треба.

Всі ми вже, напевно, дослівно знаємо цей пункт Постанови №211 в усіх можливих її редакціях:

«заборонити роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім…»

❓ Що таке заклади громадського харчування?

Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» заклад громадського харчування — ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад незалежно від територіальних ознак (місця) провадження господарської діяльності з громадського харчування та ступеня доступності харчування будь-яким особам.

Законодавство України містить ще й термін «заклади ресторанного господарства». Відповідно до пункту 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затвердженого Наказом міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року №219 заклад ресторанного господарства — організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

При всіх методах обслуговування здійснюється попереднє сервірування столів залежно від типу (класу) підприємства. Крім цього, на фасаді приміщення закладу (підприємства) ресторанного господарства повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу (класу) (ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, буфет тощо), назви, найменування суб’єкта господарської діяльності та режиму роботи.

Ознаками закладу громадського харчування (або закладу ресторанного господарства) є здійснення наступної діяльності:

? виробництво продуктів харчування;
? продаж виготовлених продуктів споживачам (відвідувачам);
? організація споживання виготовленої продукції;
? обслуговування споживача;
? попереднє сервірування столів, за якими відвідувач закладу може спожити виготовлену закладом їжу;
? можлива організація дозвілля відвідувачів;
? на вивісці вказано тип закладу громадського харчування.

Відповідно до пункту 1.5 Правил суб’єкти підприємницької діяльності у сфері ресторанного господарства для заняття торговельною діяльністю можуть мати також дрібно-роздрібну торговельну мережу. На відміну від закладу громадського харчування, заклади роздрібної торгівлі здійснюють тільки продаж товарів кінцевим споживачам, не здійснюючи при цьому іншої перерахованої вище діяльності та не надаючи таких послуг споживачам.

Нагадаємо, що на період карантину дозволена торговельна діяльність та діяльність з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, дотримання відповідних санітарних і протиепідемічних заходів.

ПРО МАСКИ! Чи карають українців за те, що ходять по вулиці без масок? Хто повинен забезпечити українців масками?

Свіженька судова практика під’їхала, пані та панове!

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №255 від 02.04.2020 року заборонено до 24 квітня 2020 року з 6 квітня 2020 року перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

‼️ Відповідно до статті 8 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а у випадках, передбачених законом, — за рахунок коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також коштів фізичних осіб.

«В матеріалах справи відсутні, докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 відповідно до закону за власні кошти зобов’язаний придбати чи виготовити засіб індивідуального захисту, зокрема респіратор або захисну маску, чи йому було профінансовано витрати на придбання чи виготовлення засобів індивідуального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів і при таких умовах він порушив заборону до 24 квітня 2020 року з 6 квітня 2020 року перебувати в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.

Крім того, на даний час в Україні не визначені відповідні медичні критерії та не прийняті нормативно-правові акти, щодо випадків та необхідності носіння засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски для захисту органів дихання, у тому числі виготовлених самостійно громадянами».

А відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь!

МАСКАМИ ПОВИННА ЗАБЕЗПЕЧИТИ ДЕРЖАВА!

І статистика на сьогоднішній ранок.. 3372 випадків COVID-19 в Україні, з них 98 особи померло та 119 вилікувалося.

Нацгвардія зможе складати протоколи про адмінправопорушення

Група народних депутатів від «Слуги народу» пропонують посилити правоохоронні функції Національної гвардії України, а саме щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення, надання права проводити особистий огляд, огляд речей тощо. Відповідний законопроект проект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України №3105 від 21 лютого 2020 року наразі опрацьовується у профільному Комітеті ВР з питань правоохоронної політики.

 Чи доцільно це зараз, в умовах карантину?

Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну гвардію України», право здійснювати превентивні та поліцейські заходи примусу, передбачені Законом України «Про Національну поліцію», військовослужбовцям НГУ надається виключно в разі залучення до виконання завдань з охорони громадського порядку.

Для уникнення можливості зловживань владними повноваженнями з боку посадових осіб НГУ та надмірного обмеження прав і свобод людини і громадянина представниками військових формувань вважаємо за необхідне обмежити права НГУ на складання адміністративних протоколів тими випадками, коли військовослужбовці НГУ безпосередньо залучені до виконання завдань з охорони громадського порядку.

Нагадаємо вкотре, що в Україні введено режим надзвичайної ситуації, а не надзвичайний стан! Режим надзвичайної ситуації відрізняється від надзвичайного стану тим, що він не обмежує права і свободи людей.

Посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства можливе лише в умовах дії режиму надзвичайної ситуації! Це передбачено п. 3 ч. 1. ст. 16 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану».

Відповідно до Інструкції про організацію та несення служби з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки військовими частинами (підрозділами) Національної гвардії України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2019 року №1089, для виконання службових завдань з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки ВЧОГП та ВЧОП НГУ залучають особовий склад (далі — сили), який забезпечується засобами індивідуального захисту, спеціальними засобами, вогнепальною зброєю, бойовою та спеціальною технікою й іншими засобами (далі — засоби) відповідно до законодавства:
1️⃣ для несення служби шляхом патрулювання;
2️⃣ для забезпечення охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки під час проведення зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій, інших масових заходів, під час заходів у публічних (громадських) місцях за участю осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, а також під час проведення поліцейських операцій, пошукових заходів та надзвичайних ситуацій.

‼️ Тому, в цьому випадку, є питання й ще щодо законності.

? Якщо у вас буде час, введіть у пошуку «ЄДРСР», перейдіть за посиланням до реєстру, знову введіть у пошуку «44-3 КупАП» і розважтесь. Це буде найкращий приклад якості протоколів, які складає Нацполіція. Більшість з них – повернуті судом на доопрацювання, не мала й кількість тих справ, де суд закривав адміністративне провадження за відсутністю складу 44-3 КупАП, бо копи «тулили» до тих протоколів таку нісенітницю.. жах!

Нацгвардійців не вчать в університеті законам, вони не мають ані моральної, ані психічної підготовки до роботи на вулицях міст. Як вчорашні діти можуть забезпечити виконання законів, неухильне додержання прав людини, які вони не вчать, коли навіть ті, кого «служба зобов’язує» знати хоча б той закон, з яким вони працюють напряму, не можуть ні підтримувати лад, ні його навести?

На рахунок обшуків, особистого огляду тощо – це ще те питання.. «попахивает правовым беспределом». Чи це знову — додаткові важелі влади міністра Авакова?

Самоізоляція 60+

Кабмін змінив зміни до правил гри.

Пам’ятаєте, ми говорили про те, що складається враження, що у нас центральний орган виконавчої влади (і не тільки) однією рукою пише, а іншою закреслює?

Так ось, не складається, а так і є. А ще спочатку пише, а потім – думає. Знову чергова постанова КМУ стала «багатостраждальною», її зміст встигли змінити менше, ніж за добу. Бо передумали? 

Поговоримо про людей віку 60+?

Ще 2 квітня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 255, якою внесено зміни до раніше ухваленої постанови КМУ від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якою визначив перелік осіб, які потребують самоізоляції під час карантину. Крім хворих на коронавірус, які не потребують госпіталізації, та їхніх контактних осіб, у самоізоляції також мають бути люди, старші 60 років.

А ще станом на жовтень 2019 року 2,5 мільйони пенсіонерів працювали.

Така заборона суперечить і Рекомендаціям ВООЗ та МОЗ щодо профілактичних заходів для протидії пандемії COVID-19. Для підтримання людського імунітету необхідна достатня кількість свіжого повітря та сонячного світла.

Варто згадати й про тепер найулюбленішу статтю Конституції «під цю ситуацію» — 33-ю Основного Закону України. Це та, що про право на свободу пересування, прочитуємо ще раз: «Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом».

Повернемося до Постанови №262, яку не сьогодні-завтра опублікують.

Барабанний дріб… Кабмін виділив осіб 60+, яким не потрібна самоізоляція!

❓ Виникає питання, керуючись яким принципом?
❓ Для подолання коронавірусу?

Чи у тих, хто забезпечують діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної, нафтохімічної, машинобудівної промисловості, гірничо-металургійної галузі, галузях транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах, галузі оборонної промисловості; мають безперервний промисловий цикл чи надають послуги у сферах життєзабезпечення населення тощо імунітет кращий? Хронічних захворювань не має? Це що – виключення з правил, типу «із зірочкою»?

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом! Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками! Стаття 24 Конституції України!

Бабусям та дідусям видадуть смартфони, щоб відслідковувати їх обов’язкову самоізоляцію?

На жаль, це не останній абсурд чергової Постанови КМУ.. на жаль.

Кабмін знову змінив правила гри! Кому все ж таки можна працювати?

Новий день – нові правила. Цього разу, дякувати Богу, не у бік посилення карантинних заходів. Мізки киплять не лише у вас, пані та панове, скажемо вам чесно. Особливо, коли такі новини публікують уночі. Наступні декілька постів ми намагатимемося розкласти по поличкам найнеобхіднішу інформацію для вас. Почнемо з того, хто може провадити господарську діяльність, бо це найпоширеніше питання. Тож наводимо зрозумілий, простий та вичерпний перелік:

Заборонена робота суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, КРІМ:

✅ торгівлі:
? продуктами харчування;
? пальним;
? деталями та приладдям для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки;
? засобами гігієни;
? лікарськими засобами та виробами медичного призначення;
? технічними та іншими засобами реабілітації;
? ветеринарними препаратами;
? кормами;
? пестицидами та агрохімікатами;
? насінням і садивним матеріалом;
? добовим молодняком свійської птиці;
? засобами зв’язку та телекомунікацій (в тому числі мобільними телефонами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію, в спеціалізованих магазинах, які обов’язково повинні мати прямі контракти з операторами зв’язку);

✅ провадження діяльності з:
? надання фінансових послуг;
? діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей;
? медичної практики;
? діяльності з виготовлення технічних та інших засобів реабілітації;
? ветеринарної практики;
? діяльності автозаправних комплексів;
? діяльності з продажу, надання в оренду, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;
? періодичних випробувань автотранспортних засобів на предмет дорожньої безпеки;
? сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання;
? технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
? діяльності з підключення споживачів до Інтернету;
? поповнення рахунків мобільного зв’язку;
сплати комунальних послуг та послуг доступу до Інтернету;
? ремонту офісної та комп’ютерної техніки, устаткування, приладдя, побутових виробів і предметів особистого вжитку;
? об’єктів поштового зв’язку;
? кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг;

➕ хімчистки;
➕ будівельних робіт (ну дуже цікаве положення, в принципі); ??‍♂️
➕ збирання та заготівлі відходів (з моменту, коли Постанова, якою вносяться зміни до Постанови №211, набуде чинності ❗️).

Також Кабмін додав, уточнив, що поштова та кур’єрська діяльність є незабороненою.

✅ торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень;

✅ діяльності закладів розміщення, в яких проживають медичні працівники та особи в обсервації, а також інші особи відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Як спілкуватися з копами в умовах карантину?

Умови карантину суперечать щонайменше п’ятьом статтям Конституції. І хто з нами вже не перший день – знає про це! Однак, поки що ми живемо у таких реаліях.

Ми закликаємо кожного з вас залишатися вдома! #залишайсявдома

 Однак, поради у спілкуванні з копами все ж оприлюднимо.

  1. Не починайте розмову з лайок та грубості. До речі, це найкраща порада для будь-якої ситуації.
  2.  Підходять копи – вмикайте диктофон, краще – відеокамеру, записуйте ваш діалог з копами з самого початку до самого кінця: представляються чи ні, чи роблять зауваження і в якій формі, чи показують документи – це деталі, які стануть вам у пригоді під час судового розгляду справи.
  3. Якщо ви не вважаєте себе винним, ви маєте право викласти свою позицію. Не слід погоджуватись з незаконними діями поліції та писати пояснення під диктовку про визнання вини, так як начебто – буде краще та призначать маленький штраф.
  4. Ви маєте право скористатися допомогою адвоката. Якщо вам відмовляють та не бажають дочекатися прибуття захисника, обов’язково вкажіть це в протоколі.
  5. Поліцейський повинен роз’яснити вам сутність своїх вимог та ваші права. Що саме та в який спосіб ви порушили, з посиланням на відповідну норму. Уважно читайте, що вказано в протоколі, письмово вказуйте свої зауваження. Можете надати додаткові пояснення на окремому аркуші та вказати в протоколі про це, щоб вони були долучені до матеріалів справи.

Ми вже говорили про те, що патруль на вулиці не може вас оштрафувати. Поліцейські можуть тільки скласти адміністративний протокол та направити його до суду, який вже і буде вирішувати, порушили ви щось чи ні.

Безпідставність складення відповідних протоколів, яка може бути викликана як відсутністю професіоналізму в працівників поліції, так і конкретним завданням влади зробити видимість посиленої роботи в умовах карантину. Ви самі бачите, як МВС «хизується» кількістю протоколів за 44-3 КУпАП.

Бережіть себе!

Чи реально зареєструвати шлюб в умовах карантину?

Уряд запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України на 30 днів, до 24 квітня 2020 року. Відповідно, всі карантинні обмеження також подовжені до 24 квітня 2020 року. Похід у державні органи, які щоденно обслуговують тисячі громадян, створює зайвий ризик поширення коронавірусної інфекції Covid-19. Тому державні органи та інші надавачі послуг рекомендують отримувати послуги дистанційно або змінюють режим роботи.

Безпосередній прийом громадян у органах РАЦС здійснюється виключно з питань державної реєстрації народження, смерті та видачі архівних документів, необхідних для підтвердження при захороненні.

Як альтернативний спосіб реалізації прав у сфері державної реєстрації актів цивільного стану громадяни мають можливість не відвідуючи відповідні відділи подавати документи з питань державної реєстрації актів цивільного стану та отримувати консультацій через мережу Інтернет з використанням веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».

Інтерфейс дуже зручний, можете зареєструватися і переконатися у цьому самі.

У разі неможливості подати заяву через веб-портал (у тому числі з накладенням кваліфікованих електронних підписів) з 08 квітня 2020 року прийом громадян здійснюватиметься за попереднім записом по телефону відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі статтею 32 Сімейного кодексу України шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. Однак Міністерством юстиції успішно реалізується пілотний проект «Шлюб за добу». Звернувшись до організаторів зазначеного сервісу, зареєструвати шлюб можна без очікування спливу місячного терміну.

Також відповідно до Сімейного кодексу України у разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.

Тому зареєструвати шлюб реально! Всього за час карантину в країні одружилися 4,5 тисяч пар. Так, у РАЦС різних областей України – свої правила гри: хтось пускає лише молодят на реєстрацію, інші – до 10 осіб.

Про всі деталі роботи органу РАЦС у вашому місті краще дізнатися в індивідуальному порядку.

Що нового для ВСІХ пенсіонерів і одержувачів соціальної допомоги та як РЕАЛЬНО стягнути заборгованість за пенсією (переселенцям також)

Товариство! Особи пенсійного віку, звісно, перебуваючи на самоізоляції, чекають на обіцяні Урядом підвищення пенсій:

  • по + 1000 гривень разово у квітні кожному, у кого виплати менше за 5000 гривень;
  • по + 500 гривень кожному, хто старший за 80 років, за умови, що розмір пенсійної виплати не перевищує 9205 гривень. Для вказаних пенсіонерів із страховим стажем 20 років для жінок та 25 років для чоловіків пенсійна виплата не може бути менш ніж 2600 грн.;
  • мінімальна пенсія 2100 грн. особам, які мають тривалий страховий стаж (30 років для жінок та 35 років для чоловіків);
  • індексація пенсій всім у травні 2020 року на 11%.

Тут все зрозуміло. Давайте тепер про цікавеньку «гру чиновників з законом».

Інформували вас про протиправність припинення виплат ВПО та про мораторій на скасування останнім цього статусу.  Також діє мораторій на припинення усіх соціальних виплат та передбачено їх автоматичне продовження (якщо вони раніше того потребували).

Найболючіше – це питання стягнення заборгованості за пенсією, яка утворилась унаслідок протиправного припинення її виплати.

Справа в тому, що органи пенсійного забезпечення не сплачують заборгованість навіть на підставі рішень суду, які набрали законної сили. При цьому ПФУ раніше посилались на одну постанову КМУ, яка згодом була скасована судом, а тепер вже посилаються на те, що Кабінетом Міністрів України взагалі не прийнято окремий порядок сплати заборгованості.

Тут просто без коментарів щодо впертої винахідливості державних органів. Це просто апофеоз!

Щоб довго не приводити «сухі» норми Закону, ми коротко і твердо скажемо: викладена позиція Пенсійного фонду України є незаконною!

Вищевказаний Порядок вже дуже тривалий час черговий Уряд не приймає. Це, звісно, бездіяльність з його боку. Проте, про це якось не прийнято «говорити у голос».  Річ також в тому, що судом, як правило, не стягується не конкретна сума заборгованості, а покладається обов’язок на відповідний орган Пенсійного фонду України нарахувати і виплатити заборгованість.

Однак і при таких приписах суду вони мають бути виконані без усіляких «але»!

За національним законодавством, рішення суду, які набрали законної сили, обов’язкові для виконання і не можуть бути переглянуті.

Частиною 2 ст. 46 Закону України №1058-IV визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

І не треба тут більше ніяких додаткових підзаконних нормативно-правових актів, які фактично підміняють собою Закон.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Законита інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй  (див. статтю 8 Конституції України);

Не може застосовуватись підзаконний нормативно-правовий акт, що суперечить положенням Конституції України та вимогам ч. 2 ст. 46 Закону України №1058-IV.

Таким чином щодо сплати присуджених коштів, НЕ підлягають застосуванню НЕ існуючі порядки Кабінету Міністрів України. Такі порядки і не можуть визначатись Кабміном, бо вже закріплені Законом.

Навіть закон не може звужувати змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22 Конституції України).

Згідно з позицією Європейського Суду з прав людини, рішення якого є в України джерелом права:

  • реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена в залежність від наявності бюджетних асигнувань;
  • права особи, на користь якої постановлено судове рішення, повинні бути відновлені без додаткових дій з її боку.

Така ж позиція і у Верховного Суду, правові висновки якого ОБОВ’ЯЗКОВІ для посадових осіб (див. ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Як діяти, якщо є рішення суду щодо виплати заборгованості за пенсією?

Реально допоможе лише зміна способу і порядку виконання судового рішення.

У такому випадку потрібно додатково звернутись до суду із певною заявою.

Після винесення ухвали вона підлягає пред’явленню разом із судовим рішенням до органу Державного казначейства України, який самостійно переведе вам з рахунку відповідного пенсійного фонду конкретну суму заборгованості.

Так, КАС України (ст. ст. 382, 383) передбачені механізми, які мають стати на захист стягувача. Проте, на практиці суди не завжди охоче виносять відповідні ухвали.

І реально мало чим допоможе виконавча служба. Приватні ж виконавці у даному випадку взагалі такі рішення не виконують.

Важко? Звертайтесь, ми знаємо, що робити!

 

Щодо нових обов’язків громадян за постановою Уряду від 2 квітня 2020 року №255

Вочевидь не скоро нас усіх мине тема нормативних нововведень у зв’язку з карантином. А за змінами, прийнятими Кабміном 2 квітня 2020 року, все не так і весело.

Ми неодноразово наголошували на тому, що за умови відсутності надзвичайного стану в Україні, обмежувати конституційні права громадян, зокрема право на вільне пересування, є незаконним. Але погоджуємося з тим, що задля збереження життя і здоров’я українців влада має вживати всіх можливих заходів. Проте не зрозуміло, чому досі існує проблема врегулювання на рівні Закону ініціатив посадовців.

На цей час маємо те, що усі обмеження прав і свобод людини і громадянина, які вводить Кабмін, у цілому не відповідають порядку їх введення, що визначений Законом.

Про основні найпекучіші моменти за ПКМУ №255 ми вас інформували. Також висловлювали свою думку, дивіться тут.

Тепер давайте конструктивно поговоримо про необхідність мати при собі документи, заборону самовільного залишення місць ізоляції та інше.

Отже, заборонено:

  • перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи спеціальний статус;
  • самовільно залишати місця обсервації (ізоляції).

Щодо підстав і правил перевірки у громадян документів на вулиці доволі детально розписано на нашому сайті тут, рекомендуємо переглянути.

Коротко по суті можемо сказати:

  • у українців будуть перевіряти документи на вулиці;
  • українців будуть притягати до відповідальності за порушення карантинних обмежень.

Судові перспективи вказаної категорії справ про адміністративні  правопорушення та кримінальних проваджень реально туманні та маловірогідні. Однак, береженого Бог береже.

Тут вже, виходячи із здорового глузду, нам всім краще залишатись вдома, щоб не наражатись на небезпеку інфікування себе та зберегти інших.

Щодо порядку самоізоляції та обсервації, відзначимо що постановою №255 чи іншими нормативно-правовими актами на сьогодні не визначено порядок примусової обсервації чи ізоляції; не визначено орган, який здійснюватиме затримання і доставку у обсерватори відповідних осіб. Це може визначатись тільки Законом, якого немає.

Зараз передбачається, що мають бути самоізольовані:

  • всі, хто мав контакт з хворим на COVID-19 (у тому числі усі прибулі з карантинних зон), крім осіб, які перебували у засобах індивідуального захисту у зв’язку з виконанням службових обов’язків;
  • особи, які хворіють на COVID-19 та не потребують госпіталізації;
  • особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність об’єктів критичної інфраструктури.

Лікуючий лікар хворого визначає строк самоізоляції (не менше 14 днів), а працівники державних установ МОЗ епідеміологічного профілю визначають персональний перелік осіб, які потребують самоізоляції у зв’язку з контактом з хворим на COVID-19 та вносять інформацію до відповідних інформаційних систем.

Тепер особі призначатимуть самоізоляцію (за змістом постанови — за замовчуванням всі вищенаведені категорії громадян мають звернутись до сімейного лікаря за таким призначенням). При самоізоляції особа зазначає (не визначено яким чином і в якому документі) місце своєї самоізоляції та інформацію про засоби зв’язку (номер телефону)— обов’язково, короткі відомості про стан здоров’я та хронічні захворювання на час самоізоляції (за згодою особи).

При цьому, само ізольованому повідомляється (не визначено в який спосіб), що за надання неправдивих відомостей про місце своєї самоізоляції, інформації про засоби зв’язку, недотримання режиму самоізоляції особу буде притягнуто до адміністративної відповідальності, а у випадку порушення режиму самоізоляції, що призвело до тяжких наслідків, в тому числі смерті третіх осіб — до кримінальної відповідальності.

Вся інформація надалі буде внесена до мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг. Цю інформацію можна вносити самостійно.

Особи, які потребують самоізоляції, зобов’язані:

  • постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції;
  • утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають.

Можна вийти магазин і аптеку не далі, ніж на 2 кілометри від дому лише самоізольованим і не хворим на COVID-19, за умови використання маски чи респіратору без клану видиху.

Якщо стало погано – викликай швидку допомогу.

Хто контролюватиме самоізоляцію:

  • працівники Національної поліції та Національної гвардії;
  • працівники державних установ Міністерства охорони здоров’я епідеміологічного профілю;
  • уповноважені органами місцевого самоврядування посадові особи, у тому числі з використанням мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

Кого помістять у обсерватор:

  • осіб, які заявили про добровільну госпіталізацію до обсерватора (ізолятора) у зв’язку з неможливістю дотримання вимог самоізоляції;
  • осіб, які двічі порушили умови самоізоляції;
  • осіб, які мали контакт із хворими або мають ознаки інфікування COVID-19 та відмовляються від медичного обстеження;
  • всіх, хто перетинає (наразі закритий) державний кордон і лінію розмежування на Донбасі (також закрита) чи приїжджають з АР Крим (не стосується певної категорії посадовців).

Хто поміщатиме? Госпіталізація до обсерваторів та/або ізоляторів осіб, визначених у цьому пункті, забезпечується в межах компетенції Міністерством інфраструктури, Міністерством розвитку громад та територій і Міністерством охорони здоров’я (яким чином – не визначено).

Особа, яка має ознаки захворювання на COVID-19, підлягає обов’язковому медичному огляду, за результатами якого може бути направлена на самоізоляцію (не обов’язково поміщенню у обсерватор).

Що мають і зможуть робити обласні державні адміністрації:

  • облаштувати обсерватори;
  • встановити особливий режим на в’їздах і виїздах на/з території областей громадян і транспортних засобів;
  • організувати моніторинг стану здоров’я подорожуючих шляхом безконтактного вимірювання температури;
  • в разі погіршення епідемічної ситуації обмежити переміщення між областями;
  • створити на в’їздах і виїздах на/з території областей контрольно-пропускні пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, частин та підрозділів Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ;
  • організувати проведення дезінфекційних заходів у жилих, виробничих, навчальних, санітарно-побутових та інших приміщеннях, будівлях і спорудах.